Безпека на роботі – це інтегральна частина піклування про людину,- Папа Франциск
«Безпека на роботі – це інтегральна частина піклування про особу. Ба більше, для працедавця вона є першочерговим обов’язком і першою формою добра», – сказав Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 11 вересня 2023 р., представників італійської Національної асоціації скалічених робітників та інвалідів праці, яка відзначає своє 80-річчя. І саме контекст заснування в 1943 році став нагодою звернути увагу на те, що «кожен збройний конфлікт приносить з собою легіони людей з ампутаціями, також і сьогодні; і що цивільне населення страждає від драматичних наслідків божевілля, яким є війна». «Коли війна закінчується, – сказав він, – руїни залишаються, також і в тілах та серцях, а мир необхідно відбудовувати день за днем, рік за роком, через захист та сприяння життю та його гідності, починаючи з найслабших та найзнедоленіших».
Наслідки дегуманізації праці
Святіший Отець подякував присутнім за зусилля, спрямовані на захист прав постраждалих від нещасних випадків на місцях праці та піклування про вдів і сиріт. Він подякував також за підтримку високого рівня суспільної уваги до теми безпеки на роботі, «де досі, на жаль, трапляється багато нещасть», і за ініціативи, присвячені покращенню дотичного законодавства. «Адже йдеться не лише про те, щоб гарантувати належне соціальне піклування та соціальне забезпечення тим, хто страждає через різні форми інвалідності, але й про те, щоб надати нові можливості людям, які можуть повернутися до повноцінного життя і чия гідність вимагає повного визнання», – мовив він, зазнаючи, що трагедії не припиняються, «незважаючи на технології, якими володіємо». «Це трапляється тоді, коли праця дегуманізується і замість того, щоб бути інструментом, за допомогою якого людина реалізує себе, віддаючи себе на благо спільноти, вона перетворюється на несамовиту гонитву за прибутком. Трагедії починаються тоді, коли метою стає не людина, а продуктивність», – наголосив Папа.
Постійно вчитися мистецтва піклування
За словами Наступника святого Петра, притча про милосердного самарянина постійно повторюється, також і сьогодні. Бо маючи перед собою поранених людей, яким загрожує забуття, ми можемо повестися як релігійні лідери, описані в притчі, тобто, виявити байдужість. Так і в світі праці трапляється, що «прямують далі, ніби нічого й не трапилося». «Ми не можемо звикати до нещасних випадків на робочому місці, не можемо миритися з байдужістю до них. Ми не можемо миритися з втратою людських життів. Смерті та травми – це трагічне соціальне зубожіння, яке впливає на всіх, а не лише на підприємства чи сім’ї, яких безпосередньо торкається», – сказав Папа, наголошуючи, що ми не повинні втомлюватися «вивчати й наново вчитися мистецтва піклування». «Безпека гарантується не лише якісним законодавством, яке необхідно виконувати, але й здатністю жити як брати і сестри на робочому місці», – додав він, нагадуючи повчання святого Павла про те, що тіло – це храм Святого Духа, й це означає, що піклуючись прого його немічність, віддаємо хвалу Богові.
Пріоритет для працедавця
Наголосивши на тому, що безпека праці є першочерговим обов’язком працедавця, Святіший Отець зауважив, що поширеними натомість є практики, зосереджені на собі, коли підприємці чи законодавці «замість вкладатся в безпеку, віддають перевагу тому, щоби заспокоїти сумління якоюсь благодійністю». Так вони «протиставляють свій публічний образ усьому іншому», стаючи благодійниками та меценатами, споруджуючи навіть місця культу, але занедбуючи той факт, що «Божою славою є жива людина», як навчав святий Іриней. «Відповідальність за працівників має першорядне значення: життям не торгують ні за які гроші, тим більше, якщо воно бідне, нестабільне і крихке. Ми люди, а не машини, унікальні особистості, а не запчастини», – наголосив Папа.
About The Author
