Десять думок Блаженнішого Святослава про силу духу, молитву та довіру Богові у час війни

1. Ми ніколи не зможемо вистояти, якщо не будемо боротися як народ, як єдина велика сила. Це розуміють і наші військові. Вони розуміють, що не тільки вони власними зусиллями захищають Україну, а й що на її захист став весь багатомільйонний народ. Тому ми непереможні.

2. Ми, як християни, поповнюємо наші духовні і моральні сили в молитві, бо вона єднає нас з джерелом усього – з воскреслим Христом.

3. Ми відчуваємо, що протистоїмо ворогові як народ, який бореться за добро, тому що сила добра в нас діє. Добро і правда мають свою силу. Ми вповні не можемо пояснити, у чому полягає сила добра і в чому полягає сила правди. Кажуть, що добро треба чинити, а правду треба свідчити. Правди не треба захищати чи пояснювати, вона має власну силу, яка усуває зло так, як-от світло усуває темряву.

4. Якщо, доклавши зусиль, правильно керувати своєю емоцією гніву, ненависті, її можна перетворити на чесноту мужності. А мужність – це та сила, яка вчить перемагати. Проте мужнім є не той, хто піддається емоції ненависті і потім легкодушно кидається на ворога, необдумано підставляє своє життя і життя всіх інших на небезпеку, ні. Мужність – це дуже важлива чеснота, яка полягає в тому, що людина має силу, щоб адекватно, мудро протистояти злому у відповідних обставинах, шукаючи найкращий спосіб, як це зробити.

5. Ми можемо багато нарікати на зло, однак зробімо один-два-три добрі вчинки і побачимо, що ми зможемо його подолати.

6. Просімо, щоб Божа мудрість, яка завжди була основою життя нашої Церкви і нашого народу, стала основою, силою нашої стійкості, щоб Божа мудрість запанувала над людським безумством, щоб Бог миру, на якого ми спираємося, дав нам можливість захистити цей мир, на нього надіючись, щоб ми не захиталися. Перед світанком, каже псалом, Господь Бог поблагословить нас, допоможе нам.

7. Коли наші військові знають, що за них молиться цілий народ, вони стають сильнішими. Вони отримують внутрішню силу, про яку досі не знали.

8. Це дуже цікава дійсність – що розділене добро завжди збільшується. Розділене щастя чи радість помножуються, а розділене горе зменшується.

9. В молитві ми відновлюємо свої сили. В молитві ми стаємо кращими, отримуємо, можливо, якісь внутрішні нові сили, які дають нам можливість не заламитися, не захитатися, не вичерпатися в таких непростих обставинах. 

10. Ми, можливо, ще не можемо збагнути цілісності Божого задуму про Україну. Але я переконаний, що навіть серед тієї великої трагедії щось у всьому світі починає змінюватися, щось у всьому світі народжується. Так, можливо, за народження цього нового ми платимо дуже високу ціну. Але те, що відбувається в Україні, торкнеться певним чином усього людства. Тому не вірмо пустопорожнім передбаченням, які баналізують Божий задум, а довірмося Богові і справді намагаймося чинити добро в тих обставинах, у яких ми перебуваємо. Ми розуміємо, що сьогодні нашим спільним завданням, природним правом і святим обов’язком є боронити свою країну. Робімо це!

Підготувала Христина Нищей,
Департамент інформації УГКЦ