Папа черницям: визнати свою крихкість і схилятися над крихкістю інших
У четвер, 5 травня 2022 р., Папа Франциск зустрівся із учасницями пленарної асамблеї Міжнародної спілки вищих настоятельок, яка цими днями відбувається у Римі на тему «Обійняти уразливість на синодальній дорозі». На аудієнцію, що відбувалася в залі Павла VI у Ватикані, Святіший Отець прибув у інвалідному візку, прислухаючись до рекомендації лікаря, який приписав зменшити навантаження на коліно. Віддавши перевагу тому, щоби відповісти на кілька запитань експромтом, Папа передав черницям заздалегідь приготовану промову, яка була зосереджена на двох біблійних епізодах: як Ісус умиває ноги Петрові та на досвіді визволення, який пережила Магдалина під час зустрічі з Христом.
Схилитися до ніг людства
Петро мусів змінити ментальність, погодившись на те, що Ісус йому послужив, а Магдалина була обрана апостолкою, незважаючи на своє минуле. За словами Папи, «Церква вчиться від свого Учителя, що для того, аби давати життя, служачи іншим, вона повинна визнати та прийняти свою уразливість, і на основі цього схилятися перед обличчям крихкості інших», – зазначає Святіший Отець, ділячись думками про те, як переживати владу як служіння. Він не оминув увагою різні аспекти уразливості, що стосуються богопосвяченого життя та покликань, але заохочує до позитивного погляду та до пориву.
За словами Папи, стати слугами «не є питаннями закріпачення». «Понизитися не означає замкнутися на своїх ранах і проявах непослідовності, понизитися, радше, відкриває на взаємини, на обмін, що вчиняє гідними та зцілює, як це було у випадку Петра, з чого починається новий шлях з Ісусом», – пояснив він, вказуючи на те, що потрібно схилитися до стіп людства. «Бо це звідтіля, з низів, кожен з нас може переосмислити нашу харизму та історію», – пише він, наполягаючи на тому, що не потрібно боятися шукати нові служіння та нові способи здійснювання влади по-євангельському.
«Таким чином, – додає Святіший Отець, – щоб це не були теоретичні та ідеологічні пошуки, бо ідеології калічать Євангеліє, але такі пошуки, відправною точкою яких є наближення до стіп пораненого людства та подорож пліч-о-пліч з пораненими сестрами і братами, починаючи від сестер з ваших спільнот».
Будівничі сопричастя
На тому, що не слід боятися власної крихкості, Папа наголошує, заохочуючи генеральних настоятельок брати активну участь у синодальному процесі, збагачуючи Церкву своїми харизмами, але також започатковуючи синодальну працю у своїх спільнотах. «Це нагода для того, щоби почути одна одну, підбадьорювати одна одну висловлюватися відверто, ставити перед собою запитання про суттєві елементи чернечого життя сьогодні. Також і для того, щоб дозволити вийти на яв незручним запитанням. Не бійтеся своєї уразливості, не бійтеся представляти її Ісусові», – закликає він.
Святіший Отець також підкреслює нагальність служіння супроводу там, де миряни можуть стати учасниками духовності, втілюваної різними згромадженнями. «Прекрасним знаком синодального оновлення» він називає взаємну турботу, скеровуючи думку до невеликих згромаджень і до тих, які переживають занепад, що утруднює утримання. «Важливо, – зазначає Папа, – завжди бути готовими дати вірну та креативну відповідь Господеві».
About The Author
