Дев’ята консисторія Папи Франциска: несподіванки та деяка статистика
У неділю, 9 липня 2023 р., Папа Франциск оголосив про те, що 30 вересня проведе консисторію, під час якої до Колегії Кардиналів будуть введені чергові достойники, покликані допомагати Єпископові Риму в здійсненні його служіння головування в любові у Вселенській Церкві. Це буде вже дев’ята така консисторія, проведена протягом цього понтифікату, що в березні сповнив десять років.
У редакторській колонці, опублікованій після цього проголошення, Андреа Торніеллі, Редакційний Директор Дикастерії в справах комунікації, звертає увагу на те, що переглядаючи цей перелік, можемо побачити як «очікувані» призначення, так і різного роду несподіванки. Щодо перших, то очікуваним було надання кардинальської гідності трьом нещодавно призначеним очільникам важливих дикастерій Римської Курії (у справах єпископів, Східних Церков і віровчення). Можна було сподіватися на кардинальські призначення для архиєпископів Мадрида та Боготи. Однак, було також чимало несподіванок, які відповідають тому, що ми вже могли бачити протягом цих десяти років понтифікату.
Андреа Торніеллі вказує на призначення кардиналами двох нунціїв, що мають менше, ніж 80 років. Прецедент уже був 2016 року, коли кардинальську гідність отримав Апостольський Нунцій у Сирії Маріо Дзеннарі, який досі там служить. Цього разу йдеться про Еміля Пауля Черріґа, 76-річного Апостольського Нунція в Італії, та Крістофа П’єрре, 77-річного Апостольського Нунція в США, які вже завершують своє дипломатичне служіння.
Вперше кардинальський берет отримає латинський Єрусалимський патріарх, в цьому випадку – Блаженніший П’єрбаттіста Піццабалла. Так представник Святої Землі, «материнської» Єрусалимської Церкви входитиме до проводу вселенської Церкви через співпрацю з Наступником святого Петра, до якої покликаний кожен кардинал.
Відомою, за словами Редакційного Директора Дикастерії в справах комунікації є увага Папи Франциска до периферій та «приграничних» Церков, і в цьому сенсі значущими є призначення кардиналами Стівена Мулли, Архиєпископа Джуби, Південний Судан, країна, яку Папа Франциск відвідав у лютому минулого року, а також Стівена Брісліна, Архиєпископа Кейптауна, ПАР, та Протасе Руґамбви, Архиєпископа-коад’ютора Табори, Танзанія. Ці три африканські митрополичі престоли вперше матимуть кардинала. Також варто відзначити включення до числа кардиналів-виборців нового Єпископа Гонконгу Стівена Чоу Сау-Яна та Головного Настоятеля Салезіян о. Анхеля Фернандеса Артіме.
Серед тих, кому за вісімдесят, автор колонки виокремлює колишнього нунція і Секретаря Папської ради з душпастирства мігрантів і подорожуючих архиєпископа Аґостіно Маркетто, дослідника Другого Ватиканського Вселенського Собору, і літнього аргентинського капуцина Луїса Дрі, сповідника: обох цих людей Папа Франциск добре знав ще до свого обрання на папський престол.
Підсумовуючи, Андреа Торніеллі зазначає, що після консисторії 30 вересня кількість кардиналів-виборців зросте до 137, що перевищує 120, кількість, визначену свого часу ще святим Павлом VI, але яку вже неодноразово перевищували і святий Іван Павло ІІ та Венедикт XVI. Якщо поглянути на статистику, то на кінець вересня 53 виборці походитимуть з Європи, 15 виборців – з Північної Америки, 24 – з Латинської Америки, 19 – з Африки, 23 – з Азії та 3 виборців – з Океанії.
About The Author
