Душпастриство не можна відділяти від доктрини

«Ідея про те, що доктрину можна відділити від душпастирської практики, поширилась у певних колах. Це не є і ніколи не було католицькою вірою» – рішуче заявив кардинал Ґерхард Людвіґ Мюллер у інтерв’ю для американського порталу National Catholic Register. Під час розмови Префект Конгрегації Науки Віри відповів на багато питань, пов’язаних з навчанням Церкви, в тому числі про розлучених осіб, які вступили в нові зв’язки, а також про теологію визволення.

Кардинал Мюллер звернув увагу на часто вживане в медіа словосполучення «зміни у вченні Церкви». Якщо під цими словами розуміємо заперечення чи відкидання того, що було раніше, то це помилка: «Я волів би краще говорити про розвиток вчення Церкви. Церква не видумала сама того, що навчає. Вчення Церкви закорінене в особі Христа, у тайні самооб’явлення Бога». У цьому контексті належить розглядати і питання статусу розлучених осіб, які поновно вступили в подружні зв’язки. Кардинал нагадав свій попередній коментар з цього приводу для газети L’Osservatore Romano у листопаді 2013 року. Тоді він звернув увагу на те, що таїнство подружжя є нерозривним, тому осіб, життя яких суперечить цій нерозривності, не можна допускати до Євхаристії, тим не менше, душпастирі і парафіяльні спільноти повинні виявляти таким людям свою «турботливу любов». Однак, кардинал застеріг від спрощення проблеми лише до прийняття Євхаристії.

Щодо свого відношення до певних аспектів теології визволення префект зазначив наступне: «Якщо її редукують до чисто світської політичної ідеології, то це деформує і ставить під сумнів її характер як теології. Через це деякі аспекти теології визволення слушно скритикувала Конгрегація Науки Віри у 1984 році в інструкції Libertatis Nuntius. Категорії теології визволення принципово теологічні і християнські. Хоч світський термін «визволення» має багато різних відтінків, у християнського теолога він не може бути позбавлений біблійних коренів. (…) Наскільки, отже, теологія визволення стосується визволення, яке приніс нам Ісус Христос, що св.Павло називає «свободою дітей Божих» (Рим.8,21), настільки Церква буде нею живо зацікавлена».

За матеріалами: http://info.wiara.pl