Фільм «Сходження»: як підкоряти життєві вершини

Мабуть, багато хто погодиться, що кожен наш день та кожна наша справа – це не тільки можливість для певного досягнення, це ще й, насамперед, виклик, який нам потрібно долати для власного ж благополуччя та вдосконалення. Адже життя постійно само по собі задає певний ритм та рух, під який потрібно підлаштовуватися. Тому нам залишається постійно встигати бути іншими та не менш цікавими, аби перетворити його не в просте і елементарне існування, а в захоплюючу мандрівку та пригоду. Напевне, з цього приводу дуже влучно зазначив, український альпініст Юрій Кравчук, що «ти підкорюєш не гору, а себе», який за фахом, до речі, український філолог, але зумів підкорити найвищі вершини різних континентів…

Зокрема молоді відважні альпіністи Деррік Вільямс і Майкл Харріс, головні герої фільму «Сходження», знамениті своїми сольними сходженнями. Вони обидва мріють підкорити Чіканагу – одну з найнебезпечніших і недоступних вершин південноамериканських Анд, однак зовсім не можуть терпіти один одного.

Якщо Деррік темпераментний і гарячий, то Майкл холоднокровний і обережний, а їхні життєві позиції не cходяться ні в одному з питань. Проте впливовий бізнесмен Мекі Леонард погоджується фінансувати сходження лише за однієї умови – Деррік і Майкл повинні піти вдвох. Гучна рекламна кампанія, розгорнута Леонардом в пресі, сприймається Дериком як належне, але сильно дратує Майкла. Інтенсивні тренування теж не додають альпіністам симпатій один до одного… Адже у кожного з них, крім того, були ще й внутрішні виклики.

Для прикладу, у Майкла нещодавно минуло два роки, як його кохана дружина трагічно загинула в автокатастрофі, але це все ж не зламало його віру залишитися вірним християнином.Він щиро вірив у те, що «головне мати внутрішній спокій, адже ми не вічні, бо рано чи пізно постанемо перед Творцем», тому що насправді «не треба нікому нічого доказувати; просто будь собою і довірся Господу, і твоє життя зміниться».А одного разу розмовляючи на вечірці з дівчиною Дерріка про слабкість віри промовив: «Я в житті також зробив чимало помилок. Коли мені погано, то я згадую слова, які говорив мені батько: «Старайся завжди йти по шосе». Господь звертається до тебе. Ти маєш лише почути його».

Натомість у Дерріка – залишилися образи до батька, який покинув сім’ю та ображав його рідних. Саме тому він вирішив ні на кого не покладатися, а все робити самотужки. Тож не дивно, що девіз його життя більш сміливий та різкий – це: «Йти до кінця або йти додому. Для мене йти додому це не варіант».

Таким чином, ці моменти перетворилися в незагоєні рани для героїв, які нарешті тепер мали загоїтися.

Деррік і Майкл все ж погоджуються на пропозицію, і тепер їм доводиться підлаштовуватися під чужим темп і світосприйняття, адже гори не прощають помилок. Після важких багатомісячних тренувань і рекламної компанії в пресі, двоє альпіністів починають головне сходження в своєму житті, не знаючи про те, що їх може чекати на горі…Оскільки перед лицем суворих чилійських Анд їм доведеться забути про свої розбіжності…

Тож чи зуміють вони порозумітися між собою? Чи вдасться їм «залікувати свої рани? Та чи зможуть вони підкорити свою омріяну вершину?…

Фільм «Сходження» (з англ. The Climb) – американська драма режисера Джона Шмідта 2002 року. Головні ролі у стрічці виконали: Джейсон Уїнстон Джордж, НедВон, ДебніКоулмен, Кайлі Сантьяго, Девід Стюарт, ТоддБріджес, Крістіан Стівенс та багато інших.

«Якщо людина зможе розірвати коло побутових проблем і вирватися в гори, вона по-іншому оцінить життя. Бачте, гору не можна підкорити — вона стояла і ще стоятиме віки. Приборкуємо ми себе, свій дух, – ділиться думками та враженнями в одному з інтерв’ю альпініст Юрій Кравчук, якого ми вже згадували попередньо, і додає: Такі походи — це не просто випробування для тіла, то насамперед упорядкування цінностей людини, що відбувається в екстремальних ситуаціях. Адже в побутовій гонитві ми не бачимо головного в житті, а саме спілкування з природою, яким Всевишній наділив кожного з нас. Тільки не кожен поспішає цим скористатися. Не треба скаржитися, що тобі погано живеться, якщо маєш голову, руки і ноги. У мене є родич, який осліп у 30 років, — оце біда. А я, попри те, що живу приблизно так само, як і решта українців, почуваюся щасливим».

Тому редакція сайту «Духовна велич Львова» бажає вам теплих осінніх днів та натхнення до справ! Нехай кожна вершина, яку ви собі оберете, буде обов’язково вами підкорена. І також варто водночас пам’ятати, що окрім самої вершини, безцінним також є саме ж сходження на неї!… Приємного перегляду та успіхів! =)

Оксана Войтко