Глава УГКЦ зустрівся із заступником міністра освіти і науки України

Заступник міністра повідомив Блаженнішого Святослава про основні засади реформи вищої освіти в Україні та про те, як планується їх реалізувати, беручи до уваги подібні реформаційні заходи, які вже були певною мірою реалізовані в середній освіті.

Пан Михайло також розповів, які законодавчі зміни передбачаються в контексті реалізації цієї реформи, і як ці зміни вплинуть на забезпечення свободи совісті в Україні та, зокрема, на діяльність вищих навчальних закладів, які провадять релігійні організації.

Блаженніший Святослав, зі свого боку, зауважив, що для релігійної складової українського суспільства важливо, перш за все, змістовне навантаження освітнього процесу як у середній школі, так і у вищій. Належне моральне і духовне виховання дітей, підлітків і молоді є спільним завданням, яке стоїть як перед Міністерством освіти і науки України, закладами освіти, так і перед Церквами та релігійними організаціями. Важливою є також також мінімізація будь-яких корупційних проявів у сфері освіти.

Предстоятель висловив побажання про більш інтенсивну співпрацю Церков і релігійних організацій з Міністерством освіти і науки України у всіх добрих починаннях, особливо таких грунтовних, як реформа цілої освітньої галузі. Адже метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству.

У розвиток цієї думки Блаженніший Святослав запропонував і порекомендував ширше використовувати експертів з релігійного середовища, від УГКЦ зокрема, а особливо експертів з Українського католицького університету. Щодо реформи середньої освіти, Патріарх також рекомендував звертатися до Комісії УГКЦ у справах освіти і виховання.

Під час зустрічі також було обговорено питання про співпрацю задля недопущення закладення у навчальну літературу та навчальні програми положень, що суперечать традиційним сімейним цінностям українського народу, несуть загрозу знецінення інституту сім’ї, материнства і батьківства та позбавляють сім’ю, відповідальне материнство і батьківство значення виховного ідеалу. Ці спільні зусилля, як органів державної влади, так і релігійної складової громадянського суспільства стають особливо важливими в контексті викликів воєнного часу, бо захищають нашу самобутність, котра є основою нашої перемоги у майбутності.