Хресною дорогою вулицями Чернівців пройшли тисячі людей

Хресну ходу очолив єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ владика Василь (Івасюк). Разом з усіма городянами центральними вулицями міста йшли і багато священиків. Всі молилися за мир та спокій в Україні, за своїх рідних, які воюють на Сході. Участь у Хресній дорозі взяв і Чернівецький міський голова Олексій Каспрук.

Вже за традицією, Хресна дорога була екуменічною: у ній взяли участь греко-католики, римо-католики та представники вірменської апостольської церкви. Хода розпочалася із костелу Воздвиження Всечесного Хреста – головного храму римо-католиків міста, який влітку отримав статус Малої Базиліки.

Хресна Дорога пролягла через площі Філармонії та Центральну, вулицями Бетховена, Худякова, О.Кобилянської, Челюскінців, Українською, Ломоносова. Великий дерев’яний хрест несли матері і батьки, бійці АТО, волонтери, громадські активісти, митці, журналісти, студенти, політв’язні, медики та вчителі…

Зупинки багатьох стацій були дуже символічними: біля пам’ятника Шевченка вирував Чернівецький майдан; на місці великого дерев’яного Хреста (що на цій же площі) має постати Пієта, присвячена Небесній сотні… До слова, дерев’яний хрест на тому місці, де колись стояла скульптурна композиція Пієта – з Дівою Марією та Ісусом Христом, встановили теж під час Хресної дороги минулого року.

Саму Хресну ходу супроводжувала мелодія трагічної пісні “Пливе кача”. Священики різних конфесій і парафіяни читали уривки з Євангеліє, які відтворюють останні дні земного життя Ісуса Христа. Вони звучали українською, польською, вірменською, російською мовами.

Хресна дорога завершилася у соборі Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ. Владика Василь звернувся до своїх парафіян з промовою, наголошуючи на тому, що ніколи не треба здаватися: “Дуже часто людину втомлює робота, їй хочеться втекти від рутини, від проблем, від шуму міста. Втекти кудись далеко, наприклад, у гори. Але замислившись на хвилину, ми розуміємо: втеча нічого не вирішує. Треба просто жити, а життя – це боротьба. Проходячи її, ми очищуємося. Як дощ омиває нас ззовні, так сповідь – зсередини”.

Який символ має в собі спільна Хресна дорога, зауважив настоятель Малої Базиліки Воздвиження Всечесного Хреста, отець Марек Дроздік: “Хрест Ісус ніс сам. Один. І ніхто йому не допомагав. А ми пронесли хрест разом, кожен підставляв свою руку, і це – знак нашої єдності”.