Про трансформаційні суспільства говорили на науково-практичній конференції в Києві

19-20 березня 2015 року на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася міжнародна науково-практична конференція на тему «Трансформаційні суспільства: між новою свободою та старою освітою».

У фокусі конференції були питання розвитку громадянського суспільства, демократизації України, розвитку політичної та громадянської освіти (зокрема на основі суспільної етики), формування експертів у цій галузі.

Науково-практична конференція, організована Соціальною академією «Сaritas in Veritate», Комісією УГКЦ «Справедливість і мир», спільно з кафедрою політології НАУКМА, залучила політичних та державних діячів, іноземних та українських науковців, студентів, представників громадських і церковних інституцій. Серед гостей Конференції були: проф. Петер Шаленберг, директор Науково-дослідного інституту суспільних наук Конференції єпископів Німеччини м. Менхенгладбах (Німеччина), проф. Маркус Фогт, завкафедри суспільної етики Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана, м. Мюнхен (Німеччина), Інна Совсун, перший заступник міністра освіти і науки України, д-н Роман Завійський, декан філософсько-богословський факультет УКУ, Ігор Когут, голова лабораторії законодавчих ініціатив, директор Української школи політичних студій, Олексій Гарань, директор Школи політичної аналітики, Ірина Бекешкіна, Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Габріела Буаман та Стефан Рабе з Фонду Конрада Аденауера та інші.

Конференція складалася із декількох секцій та дискусійних частин, протягом яких був зроблений огляд громадянської освіти в Україні та були висловленні різні бачення шляхів подальшого розвитку. Сильною стороною конференції було те, що доповідачі представляли інституції, які протягом тривалого часу працюють у галузі як політичної та громадянської освіти, так і в галузі суспільної етики. Дискусії та круглі столи формували спільне бачення учасниками конференції процесів трансформації українського суспільства після Революції гідності та окреслювали шляхи його розвитку.

Представлення німецького досвіду формування шкіл громадянської та політичної освіти на основі суспільної етики дало можливість оцінити його та розглянути варіанти впровадження його в Україні.

Громадянська освіта має бути спрямована на формування здатності громадян розібратися в тому, що є повсякденним, але разом з тим вельми складним – у законах, правилах, культурі співжиття у громаді; на плекання філософії свободи й людської гідності. Очікується, що завдяки їй буде поширене правило, відповідно до якого будь-яку суспільну проблему належить розв’язувати лише шляхом взаємної згоди й поважання інтересів усіх, а не домінування чиїхось окремих інтересів, сприяти встановленню такого типу культури, що характеризується переважанням соціальної педагогіки (а не політичної ідеології). Формування звички до діалогу як сутнісної складової демократичної політичної культури є важливим завданням громадянської освіти.

Учасники конференції висловили бачення, що саме ця тематика конференції недостатньо розвивається в Україні та потребує залучення більш ширшого експертного середовища. Це важливо з огляду того, що, як зазначив президент фонду Карітас України Андрій Васькович: «в Україні лише через активну позицію суспільства можна отримати потрібні для усіх громадян реформи». Саме громадянська та політична освіта здатна виробити таку позицію суспільства, що є дуже важливою сьогодні для України. Адже, демократії, особливо молоді демократії, не можуть протистояти загрозам сучасного світу без високої поінформованості громадян, які відчувають свій обов’язок і відповідальність перед суспільством.

Комісія УГКЦ «Справедливість і мир»