Єпископ Гончарук про зустріч зі Святішим Отцем: Україна Папі дуже близька

Перебуваючи у Римі, єпископ Павло Гончарук погодився поділитись враженнями про навчальний курс для єпископів та про зустріч зі Святішим Отцем, давши відповіді на декілька запитань.

Зустріч єпископів, але Вас тільки двоє поїхало. То що це за зустріч?

Перебуваємо з єпископом Олександром у Римі. Саме закінчився так званий Курс для молодих єпископів, – і з усмішкою додав, – краще сказати нових єпископів, бо то різного віку, але не так давно висвячені. Курс відбувався від 1 до 8 вересня у формі навчання: конференції, зустрічі, розмови тощо, під час яких пригадалося всі обов’язки єпископів, а також актуальна ситуація у Церкві щодо діалогу, до нових викликів, тобто все те, що стосується життя Церкви.

На завершення курсу відбулася зустріч з Папою в залі, де впродовж двох годин ми були зі Святішим Отцем. Вона ділилася на дві частини: перша – єпископи могли задавати питання і Папа відповідав, доповнював, давав свій коментар. Це тривало півтори години, а потім 30 хвилин було на те, щоби кожен міг підійти до Папи, привітатися, потиснути руку. Потрібно врахувати те, що нас, єпископів, було 152 особи зі всього світу. І це досить багато, щоб кожному приділити увагу, але що дуже цікаво, що Папа відповідав на питання, коментував.

Що Вам, Екселенціє, запам’яталось? Чи була можливість на особисту зустріч з понтифіком?

Запиталися як Папа себе почуває, на що відповів, що почувається дуже добре: спить, їсть. Навіть пожартував, що багато їсть, тільки проблема з коліном, але вже буде, можливо, краще.

Після розмови була друга така частина, що ми кожний підійшов і при цій нагоді перше, що я сказав: «Я, єпископ з України, Павло з Харкова». І він до мене зразу: «Слава Ісусу Христу!», на що я відповів: «Слава навіки Богу!» Після цього міцно потиснув мені руку. Я йому ще встиг сказати: «Святіший Отець, дякуємо Вам за пам’ять, за молитву!», на що він головою прикивнув і вже зустрічав наступних. Тобто це була така коротенька зустріч.

Чи щось залишиться на згадку з цієї зустрічі?

Потім, після того як вже всі привіталися, з ініціативи одного українського ієрарха ми зробили фото. Це були греко-католицькі єпископи, які працюють в Австралії, Польщі, Україні і ми – єпископ Олександр та я – латинники, як говорять, зробили спільну знімку біля Папи.

Що сказав цікавого Папа Франциск у часі питань та відповідей? Про що була мова?

Він нам пригадав наше покликання, наші обов’язки, на що потрібно звернути увагу, чого потрібно пильнувати. Можливо, таких 4 речі основні: молитва, єдність з єпископами, єдність зі священниками, єдність з мирянами.

Багато єпископів вставали і говорили про проблеми, що є у них: йде війна, наприклад, у Сирії, в Етіопії також неспокійно. Кожен говорив про свою біду. Один греко-католицький владика сказав, що коїться у нас. На це Папа відповів: «Я знаю, що відбувається в Україні. Мене дуже болить те, що в Україні – війна». Не просто війна, а жорстока, – він це підкреслив. «Ваше страждання є особливе, тому що ви переживаєте, – каже, – жорстоку війну. Мені показували відео, де з живого здирали шкіру – це дуже трагічно». Також Папа сказав: «може, це буде звучати дуже жорстоко, але таке враження, що Україна наче народилася для того, щоб страждати…»

«Цей народ дуже багато витерпів, багато вистраждав, – наголосив Святіший Отець. – Скільки він зазнав болю ще так недавно від Сталіна, скільки людей загинуло, скільки жертв. Десь недавно здавалось, що було ніби трошки спокійніше. А зараз знову розпочалося страждання і терпіння». Папа Франциск сказав, що потрібно молитися і підтримувати, що завжди нас пам’ятає: «для мене Україна дуже близька». Також він сказав, що просив та звертався і далі намагається, наскільки є можливість, використовувати всі, які є, засоби для того, щоби зупинити, але нема ефекту. Йому дали список полонених і Папа за них клопотав, але нема ніякого результату.

Тобто з такої промови, яка була досить довга на тему України, було видно, що понтифік знає, розуміє, старається. Ще він сказав, що дуже важко, бо багато різних інтересів хтось хоче вирішити на цій війні. Дуже складна, комплікована ситуація.

Ця зустріч була закінченням нашого курсу.

Які залишилися враження?

Мої враження – дотик Вселенської Церкви, яка є велика, гарна, Божа, свята, єдина, апостольська, католицька, але в якій дуже багато присутньо проблем, труднощів, змагань. Котра також страждає по різному: і від переслідувань, і від наслідків гріхів деяких людей, також людей церкви. Це теж Церква, яка страждає через збройні конфлікти, війни, які відбуваються у світі. Тобто так, якби відчув на собі цей великий тягар Церкви, яка є подорожуюча, яка є присутня з людьми на цій землі. А це означає, що також Бог є присутній у ній і через свою Церкву все, що відбувається, все, що переживають люди, – це також переживає Господь. Тобто Він є з нами на цьому кораблі і досвідчує всіх тих страждань, які ми маємо. А, напевно, і більше! Оскільки відкидається те, що Він пропонує, – мир, спокій, щоб людина була щасливою.