Європейський суд з прав людини підтримує церковну автономію

Правова група релігійної свободи високо оцінила рішення Європейського суду з прав людини, заявивши, що воно захищає церкви від державного втручання.

“Право на церковну автономію захищено Європейською Конвенцією з прав людини і необхідне для функціонування належним чином релігійних установ і навіть самої демократії”,- сказав Пол Коулман, старший правник міжнародного альянсу захисту свободи.

Коулман заявив, що рішення захищає “інституційну свободу релігійних груп по всій Європі”.

У 2009 році служитель угорської кальвіністської церкви Карол Наги подав позов до Європейського суду з прав людини, виступаючи проти відмови судів Угорщини розглянути його справу. Він стверджував, що його усунення з посади пастора порушило угорське трудове законодавство.

У 2005 році проти нього було почато церковне дисциплінарне провадження за заяви в місцевій газеті із звинуваченням незаконної виплати державної субсидії кальвіністській школі,- йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини від 1 грудня.

Після розгляду церковний суд відсторонив його від пастирської посади. Вищий церковний суд залишив у силі рішення і відхилив апеляцію Наги.

Тоді Наги подав судовий позов до угорських судів. Верховний суд Угорщини відмовився визнати юрисдикцію у цьому випадку, заявивши, що сторони мали “пасторські службові відносини”, що підпадає під церковне право, а не трудове законодавство.

Міжнародний альянс захисту свободи подав юридичне резюме до Європейського суду. У ньому йдеться, що церкви і релігійні організації мають право управляти внутрішніми справами без втручання з боку уряду чи інших державних органів.

У резюме сказано, що у попередньому випадку законом Європейського суду захищено релігійну свободу як демократичний наріжний камінь і як “один з елементів, що творить ідентичність віруючих і їх концепцію життя.”

Коулман пов’язав рішення Європейського суду з прав людини з Великої хартією вольностей, юридичним документом 1215 року, укладеним між королем Англії і англійськими баронами. Він сказав, що це був новаторський документ у визнанні автономії Католицької Церкви в Англії.