Кардинал Краєвський: хоч я повернувся до Ватикану, серцем залишаюсь в Україні
Святковий вечір, щоби відволіктися від травм, пов’язаних із війною. Цим стало свято «Творімо мир!», яке 8 жовтня 2022 р. зібрало на подвір’ї собору Святої Софії в Римі дітей, які були змушені залишити свою батьківщину через війну. В заході, організованому Товариством «Свята Софія» та благодійною організацією «Tabor International», взяли участь кількасот дітей з України та з інших країн, де тривають збройні конфлікти та переслідування.
Благословення від Папи Франциска учасникам свята переказав кардинал Конрад Краєвський, який нещодавно повернувся з України. В інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News він розповів про те, чому прийшов на дитяче свято, поділився враженнями про візит в Україну та склав подяку сім’ям, які приймають українських біженців.
Ваше Преосвященство, чому Ви вирішили прийняти це запрошення та взяти участь у дитячому святі?
Ісус каже, що ми повинні бути як діти, тому тут можна багато навчитися! Я не міг не прийняти це запрошення, бо це ж біженці, ті, хто потребують не тільки наших молитов, але також нашої присутності. Вони втекли зі своїх країн і тут, в Італії, знайшли зразкове прийняття, тож Церква повинна бути серед них.
Трохи більше як тиждень тому Ви повернулися з України, де мали нагоду побачити страждання українського народу. Що Ви відчуваєте, перебуваючи тепер серед людей, які втекли з цих теренів?
Я повернувся до Ватикану, але перебуваю в Україні. Можу сказати, що я ще не від’їхав звідтіля. Постійно думаю про всіх тих людей, які страждають, які воюють, про людей, які змушені залишити свої домівки; думаю про хворих, думаю також про загиблих, я їх бачив багато в Ізюмі. Я провів два тижні в Україні, але як вже казав, я не залишив Україну. Я там побачив надзвичайних людей. Також і Церкву, що не залишила своїх вірних – латинську, греко-католицьку, православну. Там всі згуртовані. Я також зустрічав людей з великою надією, з великою любов’ю до своєї батьківщини. Мене дуже зворушило те, що я не бачив ненависть. Багато людей там страждають, не тільки солдати, але й цивільні, які гинуть, цивільні, які мусіли залишити свою країну, свої домівки. Все це я розповів Святішому Отцеві, а він кожного Божого дня, коли виголошує публічні промови, завжди молиться за Україну, молитися за біженців усього світу. Робить те, що чинив би Ісус.
Тема цього свята звучить: «Творімо мир». Очевидно, це є бажанням дітей, які хочуть вести нормальне життя, а мир є незамінною умовою нормального дитинства…
Це ми вкрали в них цей мир: вони невинні. Дорослі, великі є відповідальними за все те, що діється у світі. Мир… ми повинні починати від себе самих, всередині нас повинен бути мир, і тоді можемо давати його іншим. По-іншому це не працює. І саме за це хочу подякувати багатьом сім’ям, починаючи від тих, що в країнах, які межують з Україною, аж до Італії, Франції, Німеччини, Португалії, Іспанії, всім тим сім’ям, які приймають у своїх домах українські сім’ї біженців і дарують їм мир. Дарують їм той мир, який вони не можуть знайти у себе на батьківщині: і це прекрасна річ. З одного боку є війна, а з іншого – ота краса, що випливає саме від нас, із цих сімей, які приймають. Можна сказати, що вони творять маленький Вифлеєм, в якому можна наново народитися, де можна зростати і з якого можна вийти, щоби нести цей мир.
About The Author
