Католицький кардинал до Ради Європейських Церков
Кардинал Петер Ердо, Архиєпископ Будапешту, звернувся з привітальним словом до учасників 14-ої Генеральної Асамблеї Європейських Церков (СЕС), яка розпочалась 3 липня у Будапешті:
Дорогі Друзі!
З великою радістю вітаю вас як католицький Архиєпископ цього міста! Будапешт – місто зустрічі, співіснування і креативної співпраці людей різних релігій і культур.
Вітаю всіх учасників цієї важливої генеральної асамблеї також від імені Ради Конференції Католицьких Єпископів Європи. Від моменту створення наша організація (ССЕЕ) мала формальні і плідні стосунки із СЕС. Багато кроків було зроблено на шляху діалогу і поглиблення стосунків і церковних, теологічних і духовних традицій. Спільно ми організовували багато заходів. Особливо помітними є Європейські Екуменічні Асамблеї в Базелі (1989), Гразі (1997) та Сібіу (2007). Наша організація також створила спільну комісію з двох президій. Ця комісія стала ключовим елементом Європейської Екуменічної співпраці протягом років.
Тому, отже, ССЕЕ з великим інтересом дивиться на цю генеральну асамблею в Будапешті у зв’язку з її великою важливістю. Сподіваємося, що два наші тіла зможуть продовжувати будувати дружні і впливові стосунки у майбутньому. Всі ми знаємо, що не самі лише структури, але люди і живі спільноти можуть нести ефективне свідчення присутності Ісуса у світі. Але ми знаємо, що організації, які є насправді на службі Євангелії, представляють велику допомогу для спільної праці тих, хто, слідуючи за чіткою Божою волею, шукають повної і видимої єдності Церкви. Єдність цієї Церкви за ІІ Ватиканським Собором «є знаком і інструментом єдності людства» (пор.LG 1).
В Угорщині, як і в багатьох країнах центрально-східної Європи, диктатура протягом останніх десятиріч прагнула, крім іншого, перешкодити передаванню віри.
Це тому люди відчули бажання свободи і зустріли потребу вільності. Ми вважаємо необхідним, щоб життя суспільства було базоване не лише на вузько зрозумілій ідеології, але на всій Істині. До цієї повноти правди та реальності також належать надприродні цінності.
В той же час, світ навколо нас змінився. Секуляризація щоденного життя може зробити шлях до Бога особливо важким. Деколи видається, що майже неможлива реалізація великих обітниць істини і свободи. Може здаватись, що очікування, які були в час після падіння комунізму, не були реалістичними. Але Христос є в нас і серед нас. Це тому християнська надія ніколи не розчарує. Христос живе в Церкві як спільноті християн. Навіть сьогодні Він є джерелом надії для всієї Європи. Папа Іван Павло ІІ десять років тому дав урочисте заохочення у своїй апостольській адгортації після закінчення Другого Синоду для Європи: це час Європі визначитись щодо свого майбутнього, основаного на зустрічі з Особою і посланням Ісуса Христа (Ecclesia in Europa, 2).
Ця папська думка погоджується з великою візією Владіміра Соловйова. Коли Папа Петро, старець Іван та професор Павло зійшлися разом для потвердження віри, Імператор запитав: «Що ви вважаєте найдорожчим у християнстві?» Старець Іван відповів за всіх: «Найдорожчим у християнстві є сам Христос».
На цій думці бажаю вам успішних днів праці та молитви. Наша католицька спільнота підтримує вашу роботу молитвою і християнською любов’ю.
Дякую за вашу увагу.
За матеріалами: http://www.zenit.org
About The Author
