Леву XIV – 71. Медіа досі намагаються його зрозуміти

67A0504-Enhanced-SR-1024x683

У день 71-го дня народження Лева XIV дедалі виразніше видно, що його понтифікат нелегко описати за допомогою схем, які застосовувалися до його попередників. Папа залишається послідовним: діє спокійно, обережно і не розкриває наперед своїх рішень, — оцінює ватиканіст Андреа Гальярдуччі у своєму блозі vaticanreporting.

14 вересня Лев XIV відзначає 71-й день народження, а 17 вересня — свої іменини, у день спомину святого Роберта. Ця річниця є нагодою не лише підсумувати дотеперішній понтифікат, а й замислитися над тим, як Папу представляють медіа, — вважає італійський журналіст.

На його думку, Лев XIV залишається «кришталево послідовним» у своєму способі діяти. Він готовий слухати, але неохоче розкриває свої наміри. Тому передбачення його рішень щодо призначень, консисторії чи законодавчих змін часто нагадує, як зауважує автор, спробу підкинути монету. Витоки інформації легко перетворюються на чутки.

Гальярдуччі звертає увагу на те, що від самого початку медіа намагаються визначати новий понтифікат через порівняння з Франциском або Бенедиктом XVI. Тим часом ці категорії виявляються недостатніми. Лев XIV не є Папою, зверненим у минуле, але й не є тим, хто відмежовується від традиції. Його понтифікат – це новий етап, який потребує також нової мови для його опису.

У порівнянні з Франциском Лев XIV не створює безперервної «американської гірки» медійних подій. Жести та раптові ініціативи не є його основним способом комунікації. У його випадку повідомлення частіше міститься в аналізі, ніж у ефектному жесті. Однак «нормальність» стала для медіа чимось, що важко визначити, — зазначає автор.

Він нагадує, що Святіший Отець повернув багато елементів традиційної папської нормальності, зокрема носіння моцети та більш класичний спосіб проведення аудієнцій. Водночас він зберігає близькість до людей. Це видно як у його контактах із дітьми, так і в тому, як він підходить до паломників під час загальних аудієнцій.

Також у кадровій сфері Лев XIV діє без поспіху. Серед найважливіших призначень — призначення архиєпископа Філіппо Янноне префектом Дикастерії у справах єпископів та Марії Монсеррат Альварадо префектом Дикастерії у справах комунікації. Однак не відбулося різкої зміни кадрів чи очікуваного деякими «захоплення влади».

Чіткіший образ Папи проявився під час його першої тривалої закордонної подорожі, підготовленої вже в межах його понтифікату, — до Іспанії. Особливе значення мало його звернення до іспанських Кортесів. Саме там, на думку автора, Лев XIV більшою мірою продемонстрував власний стиль і спосіб мислення.

Отже, понтифікат може виявитися саме таким, яким він є зараз: позбавленим різких поворотів, обережним у міжнародних питаннях і ще обережнішим в управлінні Церквою. Адже великі зміни не відбуваються раптово, а їм передує процес дозрівання, — зазначає Андреа Гальярдуччі.

Тому, наголошується в коментарі, може виникнути потреба відмовитися від дотеперішніх методів аналізу понтифікату. Лев XIV представляє нове покоління і його нелегко класифікувати як «францисканського» чи «ратцінґерівського».

Медіа можуть мати труднощі з розумінням Лева XIV саме тому, що намагаються описувати його за старими схемами. Натомість його понтифікат характеризується душпастирською пристрастю, поєднаною з поміркованістю, яка випливає з його служіння.

У день його 71-го дня народження можна сказати, що медіа досі не мають повного уявлення про Лева XIV. Можливо, тому, що цього Папу поки що неможливо описати за допомогою усталених категорій, – зазначає КАІ, цитуючи італійського ватиканіста.

About The Author