«Марія стала такою, щоб Бог обрав її…», – владика Венедикт на Собор Пресвятої Богородиці

Другого дня Різдва, 8 січня, Церква святкує Собор Пресвятої Богородиці. Цього дня також почитається пам’ять Святого Йосифа Обручника. Про постаті Святих Йосифа та Марії розповідає владика Венедикт, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.

Христос Рождається! Владико, чому цей свято називається Собором Пресвятої Богородиці, а не днем почитання Марії?

Славімо Його!Саме слово «собор» означає зібрання. Це свято з однієї сторони означає почитання Богородиці у всій повноті, а з іншої – це почитання Марії усіма. Ми святкуємо пам’ять Богородиці після Різдва ГНІХ, так само, як після Богоявлення, наступного дня, згадується постать Святого Івана Хрестителя. Часто після великих церковних свят згадується пам’ять тих, хто був найбільше дотичний до них. Бо ж, хто, як не Богородиця, та, що Бога породила, причетна до цього свята. Вона породила Бога не лише тому, що була обрана Господом, а тому, що вона сама стала такою, щоб Бог обрав її. Вона стала спроможною носити в своєму лоні Сина Божого.

Цього дня також почитається і свята особа Йосифа Обручника? Що відомо про нього?

Розповісти щось більше про нього є важко. Бо на євангельських сторінках ми знаходимо мало відомостей про нього. Якщо поглянемо в історію Церкви, то побачимо, що було кілька спроб більшого почитання цього святого. Однак в сучасній Католицькій і Православній Церквах немає особливого набожества до Святого Йосифа. Переконаний, що такою була його духовність, бо він завжди залишався в тіні на сторінках Євангелія. Він залишився в тіні і в історії Церкви. Я часто думав про те, що Церква прагнула до більшого його почитання, а він «не давався». Святий Йосиф – це постать святого, який служить Богові, залишаючись в тіні. Він виконує своє завдання,тихо виконуючи таку велику місію. Ми не знаємо про його життя і його вік. Як правило, Східна Церква каже, що він був вже літньою особою і був покровителем Богородиці. Західна Церква вказує на його більш молодший вік. Однак це все є традиції та передання, в яких ми не маємо історичних свідчень. Вважаю, що це – не суттєво для нас. Нам важливо вдивитися в його постать. Хтось має служіння більш яскраве (міністр, мер, президент) і це та дорога, яку дав їм Господь. А хтось має служіння, яке на перший погляд – непомітне. Багато є таких людей, які прагнуть залишатися в тіні, хоча можуть робити набагато більше за інших. Постать Святого Йосифа показує нам, що наша непомітна місія є цінною в очах Божих. Важливо прийняти своє місце служіння, адже часто, коли ми думаємо про нього, то вбачає в цьому особливі місця і стани. Приклад Святого Йосифа нам каже йти і робити там, де нас Бог поставив. Бог кожного провадить своїми дорогами.

Це також і другий день різдвяних свят. Чи він духовно і літургійно відрізняється від інших днів Різдва?

В церковній традиції, коли є велике свято, то воно не святкується один день. Тому Різдво святкується аж до Обрізання ГНІХ (14 січня). Це потрібно для того, щоб люди глибше зрозуміли сенс свята. У важливе свято потрібно «увійти». Це так, як тоді, коли нам картина сподобалася, то ми прагнемо довше постояти, щоб помилуватися нею. Так само, якщо нам людина є цікавою, то ми прагнемо більше її присутності.

Питання, яке часто можна знайти на багатьох інтернет-форумах…Чи справді Марія була безгрішною?

Кожен по-своєму розуміє поняття безгрішності. В сутності єдиним безгрішним є Бог. Богородиця це та, яка найбільше в собі цю безгрішність Божу в собі проявила. Це дало їй спроможність зачати в своєму лоні Бога.

Чи могли би ви сказати, що сучасні українські жінки є прообразами Марії?

Кожен із нас є прообразом Марії. Подібно кожен із нас має змінюватися і ставати кращим, щоб носити Бога в своєму серці. Певно кожен із нас пережив такий досвід зустрічі із особою, яка не є ще святою, але старається жити досконало, правильно, молиться, сповідається часто. Таким чином вона носить в собі божественні риси. Тому кожна людина в кожний час покликана носить в собі Бога, щоб Він все більше діяв через нас. Часто ми кажемо, що певні обставини стоять на заваді до такого життя. Однак, під час земного життя Ісуса було також безліч різних перепон до побожного життя. Адже Він народився під час римської окупації ізраїльського народу. Тому не дивімося на обставини, а дивімося на нас в цих обставинах. Не обставини мають впливати на нас, а ми своїм досконалим життям маємо перемінювати ситуацію.

Розмовляла Руслана Ткаченко