Майбутній очільник Дикастерії Доктрини Віри хоче по-новому тлумачити вчення Святого Письма про гомосексуалізм

“Мова Катехизму про гомосексуалістів ранить і спричиняє біль. Святе Письмо щодо оцінки гомосексуалізму не слід тлумачити буквально”. Про це та інші можливі “зміни” в Церкві розповів новий префект Дикастерії Доктрини Віри.

Архиєпископ Віктор Мануель Фернандес, який у вересні очолить Дикастерію Доктрини Віри, дав інтерв’ю італійському порталу «Quotidiano.net».

Його запитали, чи в рамках глибшого розуміння католицької доктрини необхідно було б подолати оцінку гомосексуалізму як об’єктивної невпорядкованої схильності, про яку говорить Катехизм Католицької Церкви. Ієрарх відповів однозначно на користь зміни:

“Ця проблема пов’язана з богословською мовою, яка іноді ігнорує вплив, який вона може мати на серця людей. Так, неначе мова байдужа до болю, якого вона може завдати. Проте відомо, що це не стосується Папи Франциска. Він, без сумніву, використав би іншу мову”, – сказав майбутній кардинал.

У минулому про зміну положень Катехизму щодо гомосексуалізму вже говорили багато ієрархів, особливо німецькомовних. Великим ентузіастом такого кроку є, зокрема, кардинал Жан-Клод Оллеріш, Архиєпископ Люксембурга та Генеральний релятор Синоду про Синодальність.

Далі номінанта-префекта Дикастерії Доктрини Віри запитали про благословення гомосексуальних пар, що – за словами журналіста – є “святотатством для традиціоналістичного середовища”. За словами архиєпископа Фернандес, ключовим питанням є…реінтерпретація, переосмислення Святого Письма.

– Є біблійні тексти, які не варто тлумачити в “матеріальному” значенні, я не кажу “буквальному”. Церква давно розуміє потребу в герменевтиці, яка тлумачить їх в історичному контексті. Це не означає, що вони втрачають власний зміст, а радше те, що їх не слід сприймати за чисту монету. Інакше довелося б, наприклад, дотримуватися наказу св. Павла усім жінкам покривати голову, сказав він.

Архиєпископ, очевидно, не помітив принципової різниці: наказ св. Павла стосується надзвичайно конкретного питання, яке справді має сильний історичний контекст. Натомість його вчення – як і вчення Старого Завіту – про гомосексуальні акти тісно пов’язане з основами біблійної та католицької антропології. Ба більше, Церква багато разів в історії проголошувала засудження гомосексуальних актів як гріховних. Тлумачення Біблії по-новому так, аби розглядати її як вияв історичної свідомості того часу, це – знову ж таки – постулат ліберальних німецькомовних кіл. Відповідно до принципів єресі модернізму, яка виникла в XIX столітті як католицька версія протестантської історично-літературної критики Святого Письма, в Біблії немає нічого постійного: усе підпорядковується настільки глибокому входженню в контекст, що сьогодні ми змушені неначе б створити віру заново. Це означає, наприклад, відхід від антропології та біблійної моралі, але в подальшому це також підриває, наприклад, правду про воскресіння Христа – Євангельські розповіді тлумачаться контекстуально та історично, через що воскресіння починає виглядати як розповідь, яка змальовує міфологічну релігійну свідомість людей тих часів.

В інтерв’ю ієрарха також запитували про доступ жінок до сакраментального дияконату. Як він наголосив, це питання, яке не можна обговорювати… ізольовано, бо для того, щоб це здійснити, необхідно взагалі перебудувати модель влади в Церкві.

«Те, що за цим криється, набагато глибше. Це дискурс про владу в Церкві та доступ жінок до простору, де існує влада прийняття рішень. Тому важливо, щоб жінки мали змогу голосувати на Синоді, наголосив він.

Знову ж таки, дияконат жінок – це принципова вимога німецькомовних прогресистів. Саме так, як каже Архиєпископ Фернандес, ці прогресисти не бачать його в ізоляції: їх мета полягає в тому, щоби повністю змінити порядок влади в Церкві, як це було зроблено в протестантських спільнотах. Тож, здається, що, включивши питання дияконату жінок у ширші баталії щодо моделі влади в Церкві, кардинал-номінант чітко дотримується “німецької” лінії.

Останнє конкретне питання інтерв’ю стосувалося священничих свячень для одружених чоловіків, як про це говорилося під час Амазонського Синоду. Щодо цього питання Архиєпископ Фернандес також висловився позитивно, хоча й з певною обережністю. “Це можлива гіпотеза, як це відбувається на Сході. Однак йдеться про зважене рішення, яке Папа має обдумати”, – сказав він.