Митрополит Ігор: « Молімося до Святого Духа, щоб він давав нам розуміння змісту нашого життя та ширше відкривав потребу чинити волю Бога!»

Дорогі вірні коломияни та коломиянки, мешканці прекрасного міста Коломия, мені дуже приємно, знову, через рік, прибути до вас й спільно молитися у цьому ж святому храмі! За цей рік багато чого сталося не тільки у світі, а особливо, в нашій Україні, вашому місті, у наших родинах та сім’ях?! Ворог не втихає, лиш, знову й знову обстрілює наші міста й села, вбиває людей, приносить руїну в нашу землю. Звичайно, що ворога, слід, витісняти, захищаючи, відносно, спокійне життя цивільних людей в Україні. Наші попередники, предки, вказували на росіян, як непевних лукавих людей, як притихлих, але завжди вороже наставлених до України та її мешканців. Наші прабатьки не помилилися, а ворог-московит вичікував до певного часу, аж вже більше не міг тривати в такому стані й пішов зі зброєю на наш мирний народ. Ми молімося, щоб всемогутній Господь завершив цю люту та криваву війну, щоб ворог швидше опинився на своїх землях!

В сьогоднішню неділю ми з вами почули чергове читання євангелії від святого апостола Луки. Євангелист описав, що біля Ісуса на березі Генезаретського озера зібралося багато людей, щоб слухати Господа. Якраз, в тому місці причалили рибалки й полоскали сіті. Спаситель увійшов у човен Симона, тобто, апостола Петра й велів відплисти від берега, та навчав з човна. Після навчання, звернувся до Петра, щоб плисти на глибінь й закинути сіті. Ісус не запитував про успіх нічної ловлі, хоч, як Бог знав, що вони нічого не зловили. Петро переконливо відповів, що вони за цілу ніч нічого не зловили, знаючи, що вдень даремна ловля?!

Правда, досвідчений рибак спромігся сказати, що він закине на слово Христа і мабуть, мислив, що відповідальність за даремний труд буде лежати на Ісусі. Але, що свого Симон міг протиставити Спасителеві? – Досвід? Перед Богом кожен досвід у його володінні! Не потрібно було часу цілої ночі, бо, закинувши сіті, рибалки відразу почули силу рибу, аж рвалися і так вже порвані сіті. Не уся риба повтікала з сітей, бо наповнили два човни рибою і то так, що човни ледве не потонули.

Петро дуже помилився, не знав, що на слово Боже і вдень можна зловити багато риби; а у ночі, від свого імені, можна багато трудитися й нічого не зловити. Учень Христа зрозумів, що, не слід, робити те, що він хотів, лиш, необхідно чинити те, що Господь велів! Ця ловля сильно подіяла на Симона, він припав до Ісусових ніг й благав, щоб Господь відійшов від нього, бо він грішна людина. Петро тоді ще не відав, що Ісус прийшов, якраз шукати й спасати грішників, приближатися до них, а не залишати їх, не віддалятися від них!

Симон думав, що говорить мудрість, а тим часом виразив глибоку помилку. Це чудо зі спійманою рибою не тільки потрясло Симоном, але жах охопив усю решту присутніх! Стояли нерухомо, ніби зачаровані, вражені від чуда зловленої риби вдень!! А при усьому цьому, Ісус очікував й повідомив Петра про щось несподіване для нього та, тоді не зрозуміле: «… Не бійся – відтепер будеш ловцем людей» (Лк 5,10). Не зустрічаємо здивування Петра, ані запиту, що означає ловити людей? Від зловленої риби завмирав, а від того, що буде ловити людей, навіть, не звернув уваги на вислів Христа? Пропустив мимо ці слова, хоч Бог даремно нічого не говорить! Святий Лука зауважує, що після цього улову, витягнули на берег човни, все залишили й пішли за Ісусом. Помандрували за Господом, не питаючись, куди йдуть? Якась неймовірна довіра охопила їхні серця, повірили цьому незнайомцеві, якого бачили усього кілька разів! Не могли опертися внутрішньому покликові, клич іти за Христом переміг їхнє прив’язання до сім’ї, до роботи, ремесла, щоденних занять, бо, навіть, залишили дружин та дітей, батьків тощо, а подалися за Ісусом. І Господь забрав їх зі собою, не вчинив жодного закиду чи натяку на брак житла, їжі, майбутнє відношення до сім’ї т.д.?!

Це, згодом, Ісус скаже: «… Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться самого себе, щоденно бере свій хрест та йде слідом за мною» (Лк 9,23). Ось, програма: слідувати за Христом, визначення для тих, хто його любить й перебуває з ним! Вигідне життя, його не треба шукати на землі, так маємо старатися, щоб гідно жити, але це не має бути метою нашого життя.

Господь усіх нас закликає, щоб йти за ним незважаючи на різні перешкоди. Війна, також, не може стати на заваді, щоб чинити волю Бога, подібно, як невдала риболовля Петра сприяла йому піти за Господом. Апостоли багато трудилися, щоб утримувати свої сім’ї, розвивати своє господарство тощо, а, коли зблизилися до Господа, навчалися біля нього голосити слово Боже та нести хрест щоденного життя.

Молімося до Святого Духа, щоб він давав нам розуміння змісту нашого життя та ширше відкривав потребу чинити волю Бога! Пресвята Богородице, випроси від Господа закінчення війни та бажання для нас чинити волю Небесного Батька!