Папа: Бог завжди дотримується Своїх обітниць

Бог завжди вірний Своїй обітниці Союзу, Він був вірний з Авраамом та щодо спасіння людства через Свого Сина. На це звернув Папа Франциск у проповіді під час Святої Меси у каплиці ватиканської резиденції «Дім святої Марти» у четвер, 6 квітня 2017 р., також заохочуючи вірних замислитись над особистою історією, щоб пригадати красу Божої любові в нашому житті, навіть серед труднощів та неприємних речей.

У центрі проповіді Вселенського Архиєрея була постать старозавітного Авраама, про якого розповідалось у першому літургійному читанні. Господь Бог уклав Союз із Авраамом, якого Святе Письмо називає також «батьком», адже саме від нього розпочинається народження того Божого народу, який сьогодні називається Церквою. Одними із головних характеристик праотця Авраама були довіра до Господа та послух Йому. Він був чоловіком глибокої віри та надії, який досвідчив теж того, що Господь не обманює й не розчаровує, що Він завжди дотримується Своїх обітниць. Він повірив Господньому слову про те, що у сто років ще матиме сина від неплідної дружини, з якого вийде великий народ.

Отримавши від Бога так довго очікуваного сина, Авраам переходить через випробування, адже Господь просить принести єдиного сина у жертву. Авраам, слухняний Творцеві, наважується на крок, який є суперечливим із його надією на численне потомство. Проте, Господь дотримується обіцянки і виводить з Авраама великий Божий народ.

З боку Авраама обіцянкою було слухати Господнє слово та виконувати Його волю. Можемо сказати, що його послух став запорукою того, що сьогодні ми є частиною того великого Божого народу, нащадками Авраама, які творять одну спільноту, Церкву.

Глава Католицької Церкви закликав усіх зупинитись та поглянути на наше коріння, на нашого Отця, Який утворив з нас народ. Варто також призадуматись і над тим, що жоден із нас не є сам по собі, але є частинкою великого народу; що ми разом прямуємо вперед. Церква є тим народом, про який мріяв Господь Бог. Цей народ має батька віри, з якого він вийшов, та брата Ісуса, Який віддав Своє життя за нього, за те, що усі ми стали одним народом.

«Заохочую вас сьогодні на п’ять-десять хвилин десь сісти без радіо та телебачення, сісти та призадуматись над особистою історією: над благословеннями та лихами, над усім. І у тому всьому придивитись до вірності того Бога, який залишився вірним Своєму Союзові, залишився вірним обіцянкам, даним Авраамові, залишився вірним спасінню, яке пообіцяв у Своєму Синові», – мовив Святіший Отець, переконуючи, що навіть серед труднощів та лиха ми зауважуємо красу Божої любові, красу Його милосердя, красу надії.