Папа до священиків: втікайте від кар’єризму, що є справжньою чумою

У суботу, 1 квітня 2017 р., Папа Франциск прийняв спільноту Папської Іспанської Колегії святого Йосифа в Римі з нагоди 125-річчя від її заснування. Промовляючи до священиків, які продовжують у Римі своє навчання, Святіший Отець коментував Ісусові слова з Його розмови з книжником, який запитував про найбільшу заповідь: «Любитимеш Господа Бога твого всім серцем твоїм, твоєю душею і всіма силами твоїми».

«Любити всім серцем, – пояснив Наступник святого Петра, – означає любити без застережень і без двозначності, без фальшивих інтересів, не шукаючи особистого успіху, ні кар’єри. А душпастирське милосердя вимагає того, щоб вступати в контакт з іншою особою, намагаючись її зрозуміти, приймаючи її та від щирого серця прощаючи».

Але, за словами Папи, зростати в цьому милосерді неможливо в самотності, і саме для того «Господь покликав нас творити спільноту, щоби ця любов могла поєднати всіх священиків спеціальними узами в служінні та в братерстві. Для цього потрібна допомога Святого Духа, але також особисте духовне змагання».

Святіший Отець зауважив, що це не є пережитком минулого й не перестає бути актуальним, «як і в перші віки Церкви». Постійний виклик полягає в тому, щоби «перемагати індивідуалізм та переживати відмінності, як дар» намагаючись будувати «єдність священства», як «знак присутності Бога в життя спільноти». «Священик, який не дбає про єдність, – додав він, – у дійсності, проганяє Бога зі свого свідчення. Він не є свідком присутності Бога».

Далі Єпископ Риму вказав на те, що любити всією душею означає «бути готовими віддати своє життя». І ця готовність повинна бути стійкою в часі та огортати все буття. Ось чому формування священика «не може бути виключно академічним, яким би важливим і необхідним воно не було». Це повинен бути «цілісний процес», який включає всі аспекти життя. Формування повинно допомагати в зростанні, сприяючи, одночасно, наближенню до Бога й до співбратів.

З цього випливає заохочення не вдовольнятися лише здобуванням титулів, але «завжди залишатися повноцінними Христовими учнями». Адже лише тоді стане можливим формувати інших людей в дусі розпізнавання, який дозволяє «дати усвідомлену та великодушну відповідь Богові та ближнім». За словами Папи, основа формування складається із 4 елементів. Вона включає академічне, духовне, спільнотне та апостольське формування. «Слід інтегрувати всі ці чотири виміри, адже коли забракне одного, формування починає шкутильгати», – сказав він.

Врешті, Ісусові слова про те, що слід любити «всіма своїми силами» пригадують нам також і проте, що «де наш скарб, там і наше серце». І саме «в малих щоденних речах, в наших почуттях та переконаннях ми можемо сказати Господеві “так”, або віддалитися від Нього, як євангельський юнак».

«Ми не можемо вдовольнятися звичайним і комфортним життям, яке дає змогу безтурботно жити, не відчуваючи необхідності зростати в дусі убогості, вкоріненого у Христовому серці, Який бувши багатим, став бідним з любові до нас», – підкреслив Святіший Отець, додаючи, що від духовенства вимагається «здобувати справжню свободу Божих дітей, творячи правильні стосунки зі світом та із земним добром, наслідуючи приклад апостолів, яких Ісус заохочував довіряти Божому провидінню та слідувати за Ним, не обтяжуючись жодними тягарями».

«Не забувайте: диявол завжди входить через кишеню», – закликав Папа, підсумовуючи: «Дуже добре навчитися дякувати за все, що маємо, великодушно й добровільно відмовляючись від надмірного на користь бідних та найслабших». І, врешті, це одна пересторога: «Прошу вас, як брат, як батькл і як друг: втікайте від церковного кар’єризму, бо це справжня чума!».