Папа Франциск: Молитися за покликання означає молитися за те, щоб серця були вільними їх приймати

Молитися за покликання, за те, щоб Господь Бог посилав священиків та черниць із серцями, які належать лише Йому, вільними від ідолопоклонства марноти, влади та гроша, закликав Папа Франциск під час проповіді в каплиці резиденції «Дім святої Марти» у понеділок, 3 березня 2014 р., коментуючи євангельську розповідь про багатого юнака, який запитував Ісуса, що слід чинити, аби здобути вічне життя.

Святіший Отець зазначив, що цей чоловік мав дуже велике бажання «почути Ісусове слово», він був добрим, адже «від юності своєї зберігав усі заповіді». Але йому цього не було достатньо, він прагнув чогось більшого, «його спонукував Святий Дух». Й Ісус поглянув на нього з любов’ю та запропонував: «Продай усе та йди зі мною проповідувати Євангеліє». Але чоловік, почувши це, засмутився та відійшов, тому що був багатим.

«Його серце, – вів далі проповідник, – було неспокійне, бо Святий Дух спонукав його наблизитися до Ісуса та йти за Ним, але його серце було заповнене і йому не вистачило відваги його спорожнити. І він зробив свій вибір: гроші. Місце в його серці зайняли гроші… Він не був злодієм, чи якимось злочинцем. Ні-ні! Він був добрим чоловіком, він ніколи не крав, не обманював. Це були чесні гроші. Але вони полонили його серце, воно було зв’язане грошима і йому забракло свободи вибору. Гроші зробили вибір замість нього».

У цьому контексті Папа зауважив, що й сьогодні багато юнаків і дівчат відчувають у своєму серці цей «поклик» наблизитися до Ісуса, вони сповнені ентузіазму, «не соромляться впасти на коліна перед Ним», давати «прилюдне свідчення» своєї віри і Ісуса, і навіть бажають іти за Ним, «але їхнє серце заповнене чимось іншим, а їм бракує відваги, щоб його звільнити». Тоді вони роблять крок назад, а «ця радість перемінюється у смуток». І сьогодні є багато молоді, що має покликання, але іноді щось їх зупиняє.

«Ми повинні молитися за те, щоб серце цих юнаків і дівчат змогло звільнитися, звільнитися від інших інтересів, прив’язаностей, щоб воно стало вільним, – сказав Святіший Отець. – І такою має бути молитва за покликання: Господи, пошли нам: пошли нам монахинь, пошли нам священиків, захисти їх від ідолопоклонства, від ідолопоклонства марноти, ідолопоклонства гордості, ідолопоклонства влади, ідолопоклонства гроша. Ми повинні молитися за те, щоб приготувати ці серця, щоб вони могли зблизька наслідувати Ісуса».

Підсумовуючи, Папа зауважив, що той чоловік, про якого розповідає Євангеліє, був «дуже добрим, і згодом – дуже нещасливим». І сьогодні є багато таких юнаків і дівчат, а тому потрібно підносити до Господа Бога наполегливу молитву, просячи у Нього, щоб допоміг їм «залишатися вільними», щоб вони не дали себе поневолити, щоб їхнє серце належало лише Йому. «Саме такою, – наголосив Святіший Отець, – повинна бути молитва за покликання. І ми повинні багато молитися. Одночасно, потрібно вважати на те, що покликання завжди є. Ми повинні допомагати їм зростати, щоб Господь зміг увійти в ці серця а принести цю невимовну та славну радість, яку має кожна людина, яка зблизька наслідує Ісуса».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va