Папа Франциск: «Не можна збагнути християнина без Церкви»
«Не можна збагнути християнина без Церкви», – на цьому зосередив свою увагу Папа Франциск під час проповіді на Святій Месі у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти», яку він очолив вранці 30 січня 2014 року. Святіший Отець вказав на три пілястри, на який основується приналежність до церковної спільноти: покору, вірність і молитву за Церкву.
Спонукою до цих роздумів став для Вселенського Архиєрея біблійний уривок, призначений Римо-Католицькою Церквою на цей день, а саме про царя Давида, якого Святе Писання зображає як чоловіка, що розмовляє з Господом. А ця розмова має вигляд діалогу батька із своїм сином, навіть незалежно від того, що на прохання сина у відповідь лунає батькове «ні». Папа наголосив, що Давид мав дуже сильне відчуття приналежності до Божого народу, а це, у свою чергу, спонукає кожного з нас задуматись над тим, яким є моє відчуття приналежності до Церкви, наше «чути» з Церквою і у Церкві.
«Християнин не є охрищеним, який отримує Святу Тайну Хрищення, а потім йде своєю дорогою. Перший плід Хрищення – це вчинити тебе приналежним до Церкви, до Божого народу. Не можна збагнути християнина без Церкви. І тому великий Папа Павло VI казав, що абсурдною дихотомією є любити Христа без Церкви; слухати Христа, але не слухати Церкву, бути з Христом на узбіччі Церкви. Так не можна.» – наголосив Єпископ Риму, додавши, що євангельську науку ми отримуємо в Церкві і до святості ми змагаємо також у Церкві, що наш шлях проходить саме у Церкві.
Далі Святіший Отець Франциск зупинився нам принципом «sensus ecclesiae», що означає «чути, думати, бажати всередині Церкви». А говорячи про три пілястри, на який опирається приналежність до нового Божого народу, тобто до Церкви, Папа зазначив, що особа, яка не є покірною, не може «чути» (відчувати) з Церквою, бо чутиме лише те, що хоче почути, що їй подобається. Як приклад покірної людини Єпископ Риму поставив царя Давида, який вчить нас дивитися на історію спасіння з усвідомленням того, що вона не розпочинається від мене і мною не закінчується, як також історія Церква не розпочинається від мене і на мені не закінчується, а я є лише маленькою частинкою того великого Божого народу, який крокує Господньою дорогою. Такої покори вчить нас цар Давид…
Другим пілястром є вірність навчанню Ісуса Христа, вірність церковній доктрині. Повертаючись до повчань Папи Павла VI, Святіший Отець наголосив, що ми отримуємо вчення Євангелія як дар, тому й повинні його передавати як дар, а не як щось власне. І в цьому передаванні дару вчення ми повинні бути вірними і ніколи не вживати того дару для того, щоб задовольнити наші бажання. А говорячи про третій елемент основи приналежності до Божого народу, Єпископ Риму нагадав, що ним є молитва за Церкву. Після чого він запросив присутніх під час Святої Меси, а також і кожного з нас, застановитись на тим, чи ми молимось за Церкву? «Нехай Господь допоможе нам йти цією дорогою, щоб поглибити нашу приналежність до Церкви і наше «відчувати» з Церквою», – мовив на закінчення Вселенський Архиєрей.
Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va
About The Author
