Папа: Європа потребує наново віднайти свій запал та ентузіазм

Повернувшись у суботу із Марселя, наступну після цього загальну аудієнцію Папа Франциск присвятив підбиттю підсумків своєї Апостольської подорожі, що була пов’язана із «Середземноморськими зустрічами», про напрацювання яких він розповів паломникам.

Людський погляд на Середземномор’я та погляд надії. Так Папа Франциск підсумував плоди «Середземноморських зустрічей», які відбувалися від 18 до 24 вересня 2023 р. у Марселі та привели його до цього французького міста з дводенним візитом. Згідно зі звичаєм, він присвятив своїй черговій Апостольській подорожі наступну після повернення загальну аудієнцію. «Наприкінці минулого тижня, – сказав він, промовляючи до паломників, які 27 вересня зібралися на площі Святого Петра, – я їздив до Марселя, щоби взяти участь у завершенні Rencontres Méditerranéennes, які залучили єпископів і мерів Середземномор’я разом з численною молоддю, щоби погляд був відкритим на майбутнє».

Лабораторія миру

Оскільки зустрічі мали тему «Мозаїка надії», Святіший Отець зазначив, що мрією, та водночас викликом, є те, щоб Середземномор’я повернуло своє покликання бути лабораторією цивілізації та миру. «Середземномор’я, як знаємо, – це колиска цивілізації, а колиска призначена для життя! Неприпустимо, щоб воно стало могилою, ані місцем конфлікту. Середземномор’я є чимось найбільш протилежним зіткненню цивілізацій, війні, торгівлі людьми», – сказав він, підкреслюючи, що Середземне море сполучає Африку, Азію та Європу, людей і культури, народи і мови, філософії та релігії. Звісно, море завжди є також «певною прірвою, яку слід здолати», а навіть «може стати небезпечним». Однак, його води «оберігають скарби життя», і саме з його східного берега дві тисячі років тому у світ вирушило Христове Євангеліє, звіщення якого «не відбувається за помахом чарівної палички і не досягається раз і назавжди». «Це плід шляху, яким кожне покоління покликане пройти свій відрізок, читаючи знаки часу, в якому воно живе», – зазначив Наступник святого Петра, вказавши на те, що зустріч у Марселі стала черговою після схожих у італійських містах Барі та Флоренціі, а натхненням стали «Середземноморські бесіди», які у Флоренції в 50-ї роках минулого століття організовував тодішній мер Слуга Божий Джорджо Ла Піра.

Подвійний погляд

«Що вийшло з марсельської події? Вийшов погляд на Середземномор’я, який я б визначив як просто людський, не ідеологічний, не стратегічний, не політкоректний і не інструментальний. Людський, тобто здатний співвідносити все з первинною цінністю людської особи та її непорушної гідності. І водночас виник погляд надії», – вів далі Папа, підкреслюючи, як кожного разу вражає те, що слухаючи свідчення тих, хто пережив нелюдяні ситуації, «саме від них отримуєш “сповідання надії”». «Браття й сестри, ця надія, це братерство не повинні “випаруватися”, ні, навпаки, вона повинні організуватися, конкретизуватися в довгострокових, середньострокових і короткострокових діях», – наголосив він, пояснюючи, що це означає також трудитися над тим, щоб люди, в повності своєї гідності, могли обирати, чи емігрувати чи ні.

Повернути надію Європі

Але, за словами Єпископа Риму, існує ще один додатковий аспект, який полягає у необхідності «повернути надію нашим європейським суспільствам, особливо – новим поколінням». Адже як можемо приймати інших, самі не маючи горизонту, відкритого на майбутнє. «Як молоді люди, які не мають надії, замкнені у своєму приватному житті, заклопотані тим, як впоратися зі своєю нестабільністю, можуть відкритися на зустріч і ділитися досвідом? Нашим суспільствам, часто хворим на індивідуалізм, споживацтво і порожній ескапізм, потрібно відкритися, наповнити киснем свою душу й дух, і тоді вони зможуть в кризі побачити шанс і протистояти їй у позитивному ключі», – сказав він, підсумовуючи: «Європі потрібно заново віднайти запал та ентузіазм, і я можу ствердити, що в Марселі я їх знайшов».