Папа: ми потребуємо спільноти, яка вміє давати голос найслабшим

Приймаючи на аудієнції членів фундації, яка займається поширенням соціальної доктрини Церкви та фінансуванням проектів, які є її конкретним втіленням, Папа Франциск вказав на необхідність будувати громади, в яких слабкий почувається прийнятим і вислуханим.

«Центральність людської особи, спільне благо, солідарність і субсидіарність протягом цих 30 років перетворилися для вас у конкретні дії та заразили серця і вчинки багатьох людей», – сказав Папа Франциск, промовляючи до членів Папської Фундації «Centesimus Annus – Pro Pontifice», приймаючи їх у Ватикані в понеділок, 5 червня 2023 року. Зустріч відбулася у контексті щорічної міжнародної конференції, організованої фундацією, яку створив Папа Іван Павло ІІ для поширення соціальної доктрини Церкви та фінансування різних проектів солідарності. Аудієнція збіглася з її 30-річчям. Святіший Отець подякував гостям за те, що вони показують, що ця доктрина є не лише теорією, але «може стати стилем чеснотливого життя, яке причиняється до зростання суспільств, гідних людини».

Святіший Отець подякував членам фундації і за їхній внесок у поглиблення та поширення соціального вчення, яке міститься в його документах, що побачили світ протягом десяти років. Зокрема, в Апостольському напоумленні Evangelii gaudium він перестерігав від небезпеки «жити економікою в нездоровий спосіб», стверджуючи в 53-му пункті, що «така економіка вбиває». Йдеться про економічну модель, яка сприяє «глобалізації байдужості». «В енцикліці Laudato si’ я висвітлив шкоду, що походить від панівної технократичної парадигми, та запропонував цілісну екологію, в якій “все є пов’язаним”, “все перебуває у стосунках”, а екологічне питання невід’ємне від соціального», – зазначив Папа.

Суть солідарності

Наступник святого Петра схвально відгукнувся про те, що фундація обрала як тему для своєї конференції фразу, що покликається на енцикліку Fratelli tutti: «Пам’ять, щоб будувати майбутнє: думати і діяти в категоріях спільноти (FT 116)». Він нагадав, що цей вислів походить із його промови до народних рухів з 2014 року, коли він говорив про те, що солідарність – це слово, яке не завжди подобається, але воно виражає «набагато більше, ніж деякі спорадичні акти великодушності». «Воно означає думати й діяти в категоріях спільноти, пріоритетності життя всіх над привласненням благ з боку деяких. Воно означає боротися проти структурних причин бідності, нерівності, відсутності праці, землі та дому, заперечення соціальних і трудових прав. Це також долати руйнівні наслідки панування грошей», – сказав Святіший Отець, нагадуючи про євангельський уривок, в якому Христос повчає, що не можна служити двом панам, Богові і грошам, в той час, коли ми би сподівалися, що скаже: Богові і дияволові.

Спільнота, що стає порятунком

Далі Папа навів слова колишнього голови конституційного суду Італії, який помер минулого року. Він стверджував: «Громада – це завжди порятунок для слабшого, вона дає голос для того, хто не має голосу». Святіший Отець зауважив, що для того, аби спільнота ставала місцем, де слабкий почувається прийнятим і вислуханим, від кожного вимагається вправи, яку можемо назвати «зробити місце». Кожен може «трохи відсунути своє “я”», щоби «дозволити існувати іншому». «Але для цього потрібно, щоби підвалинами громади була етика дару а не етика обміну», – наголосив він, підсумовуючи, що «мислити і діяти в категоріях спільноти» означає «творити простір для інших, уявляти і будувати майбутнє, в якому кожен може знайти своє місце та мати свій простір у світі».