Папа: Милосердя і прощення не повинні залишатися словами, а впроваджуватися в життя

Милосердя і прощення не повинні залишатися гарними словами, але повинні здійснюватися у щоденному житті. На цьому наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 16 грудня 2015 р., присвятивши своє повчання «знакам Ювілею». Пригадавши, що минулої неділі в усіх катедрах та визначних храмах світу були відкриті Двері Милосердя, Глава Католицької Церкви підкреслив, що його прагненням було, «щоби знак Святих Дверей був присутній у кожній місцевій Церкві, аби Ювілей Милосердя міг стати спільним досвідом кожної людини».

Далі Святіший Отець зазначив, що в той час, як Святий Рік «відзначається в кожній дієцезії, як і у Римі», Рим залишається «видимим знаком вселенського сопричастя». «Нехай же це церковне сопричастя зможе ставати дедалі інтенсивнішим, щоби Церква була у світі живим знаком любові й милосердя Небесного Отця», – побажав Наступник святого Петра, вказавши і на те, що також дата відкриття Ювілею 8 грудня, тобто, 50-річчя закриття Другого Ватиканського Собору, «підкреслювала цю вимогу», адже цей Собор розглядав та представляв Церкву «у світлі таїнства сопричастя». «Розсіяна в усьому світі та присутня в численних місцевих Церквах, – додав Папа, – вона, однак, залишається завжди одною Церквою Ісуса Христа».

Загадане таїнство сопричастя, «що вчиняє Церкву знаком Отцевої любові», за словами Єпископа Риму, розвивається у наших серцях тоді, коли «та любов, яку розпізнаємо в Христовому хресті та в яку занурюємося, спонукає і нас любити так само, як ми є любленими Ним». Мова йде про «Любов, що не має кінця», обличчям якої є «прощення й милосердя».

«Але милосердя й прощення не повинні залишатися лише гарними словами, але здійснюватися у щоденному житті. Любити і прощати – це конкретний та видимий знак того, що віра перемінила наші серця, дозволяючи на те, щоб у нашому житті виражалося Боже життя. Любити і прощати так, як любить і прощає Господь Бог. Такою є програма життя, яка не допускає перерви чи винятків, але спонукає невтомно прямувати далі, з упевненістю в тому, що нас підтримує батьківська присутність Бога», – сказав Святіший Отець, зазначаючи, що цей «великий знак» християнського життя перемінюється у інші знаки «характерні для Ювілею».

Одним з них є Святі Двері, які цього року є «справжніми Дверима Милосердя». Двері, як зауважив Папа, вказують на Ісуса, Який сам сказав: «Хто перейде через мене, той спасеться». Отож, «пройти через Святі Двері є знаком нашої довіри до Господа Ісуса, Який не прийшов судити, але спасти». У цьому контексті Святіший Отець перестеріг: «Будьте уважні, щоби хтось спритний вас не обманув, що потрібно щось заплатити». Адже «спасіння неможливо купити».

«Перехід через Святі Двері, – вів далі Наступник святого Петра, – є знаком справжнього навернення нашого серця. І коли проходимо через ці двері, потрібно пам’ятати, що ми також повинні тримати навстіж відчиненими двері наших сердець», бо Святий Рік не принесе користі, «якщо двері нашого серця не пропустять Христа, Який спонукає нас виходити до інших, щоби нести Його та Його любов».

Іншим важливим знаком Ювілею є Сповідь, адже «доступити до Святого Таїнства, через яке ми примирюємося з Богом, рівнозначне досвідові милосердя». Це, за словами Папи, означає зустріти Отця, Який все прощає, тому що «розуміє наші обмеження та протиріччя». А коли ми визнаємо наші гріхи і просимо прощення, то Він не лише «стає ближчим до нас, спонукаючи скерувати наш погляд вперед», але й «у небесах відбувається свято».

Далі Святіший Отець зазначив, що йому неодноразово доводилося чути слова: «Мені не вдається простити». Це правда, що «прощення – це велика річ», і що «прощати не є легко», бо «наше серце є убогим та своїми силами не може цього зробити». «Але якщо ми відкриємося на Боже милосердя до нас, то, у свою чергу, станемо здатними до прощення», – наголосив Папа, закликавши: «Отож, відваги! Переживаймо цей Ювілей, розпочавши з цих знаків, які включають велику силу любові. Господь супроводитиме нас, щоби привести до досвіду інших важливих знаків в нашому житті».