Папа: потребуємо богослов’я, яке є «втіленим і народним»
Папа Франциск написав передмову до книги «Переосмислити мислення» авторства монсеньйора Антоніо Стальяно, президента Папської богословської академії.
Християнське мислення, яке хоч і береже значні багатства, потребує переосмислення у світлі нових людських наукових і культурних здобутків, прийнявши виклик вимог євангелізації, що потребує богослов’я, яке «виходить назовні», спроможне досягати запитань із екзистенційних периферій, потребує оновлення способів висловлюватися та нових категорій, спроможних промовити до серця всіх. Думками про це ділиться Папа Франциск у передмові до книги «Переосмислити мислення», автором якої є монсеньйор Антоніо Стальяно, президент Папської богословської академії.
Завдання богослов’я
Святіший Отець зауважує, що коли йдеться про богословські дослідження, то з цим часто асоціюється «ретельне застосування розуму». Однак, попри те, наскільки це є важливим і необхідним, ми кожного дня пересвідчуємося, що «таємниця життя є набагато більшою від будь-якої вправи розуму». І це ще більше справджується, коли маємо перед собою таємницю Бога. «Застосування розуму і поглиблення мислення можуть відкрити шляхи пізнання лише тоді, коли вони випливають з молитви і духу споглядання Його таємниці, багатство і наука якої є незбагненними», – пише він, додаючи, що з цього можемо зрозуміти, що завдання богослов’я «не може обмежитися лише впорядкованою систематизацією ідей і понять». Слід остерігатися «привида просвітницького раціоналізму», пам’ятаючи про те, що центром християнства є «втілення Бога в Ісусі». «Коли богословська рефлексія піддалася спокусі раціоналізації віри, вона стала сухою, безтілесною і безсердечною наукою, неспроможною передавати, разом з підставами для віри, трепет зустрічі з Богом», – підкреслює Папа.
Втілене богослов’я
Тож Святіший Отець стверджує, що ми потребуємо «відновити шлях втіленого богослов’я», яке народжується «не з абстрактних ідей, породжених за письмовим столом», але випливає «випливає з перипетій конкретної історії, з життя народів, з символів культур, з прихованих запитань і волання, що доноситься зі стражденної плоті вбогих». Богослов’я, яке «приносить світові звіщення про визволення», яке «із науки віри перетворюється в духовну мудрість, щоби супроводжувати людей нашого часу до відкриття вражаючої новизни Євангелія». «Ось що нам потрібно: богослов’я, яке не намагається “відповідати” Божому Таїнству, а дає себе здивувати Його безмірній любові, з ентузіазмом беручи на себе ризик євангелізації та служіння святому Божому людові, щоб “оживилося серце тих, хто шукає Господа” (Пс 68,33)», – зазначає Папа, додаючи, що наш час зміни епохи вимагає «нових шляхів і нових парадигм».
Не лише в академії, але й на вулиці
Підсумовуючи, Святіший Отець стверджує, що радий представити книгу, яка нагадує про цінність «популярного богослов’я», такого, що виходить із замкнутості в собі, щоби оселятися в інших місцях: «не тільки в академії, але й на вулиці; не тільки в наукових дослідженнях, але й у питаннях серця; не тільки в розумі, але й в уяві». Йдеться про богослов’я, «яке шукає і розпізнає ритм Божої любові в непевних кроках людини, світлі очі Ісуса серед темряви серця і світу, шляхи, відкриті Святим Духом, Який, розбиваючи нашу замкненість, робить нас сміливими у будуванні братерського і солідарного світу».
About The Author
