Папа: таємниця сповіді – непорушна, внутрішня сфера – сакральна
Гріхом проти гідності людини, яка ввіряється в руки сповідника, Папа Франциск назвав винесення назовні тих речей, які священик почув під час сповіді. Перед цим гріхом він перестеріг учасників цьогорічного, вже 30-го із черги, курсу сповідництва, організованого Апостольською Пенітенціарією, що проходив у Римі від 25 до 29 березня 2019 року. Приймаючи у п’ятницю, 29 березня, понад 700 священиків та семінаристів, які брали в ньому участь Святіший Отець підкреслив, що внутрішня сфера є сакральною, тому повинна залишатись внутрішньою і в жодному випадку не виноситись на публіку.
Важливість служіння милосердю
Важливість служіння Божому милосердю вимагає і наказує забезпечити відповідне формування, аби зустріч із вірними, які просять Божого прощення, завжди була реальною зустріччю спасіння, під час якої людина може повністю відчути силу обіймів Небесного Отця, що спроможна змінити, навернути, оздоровити та простити.
«Тридцятирічний досвід вашого курсу про сакраментальну внутрішню сферу, не є таким довгим часом в порівнянні з довгою історією Церкви та з давністю Апостольської Пенітенціарії, яка є найстарішим трибуналом на служінні Папі: є трибуналом милосердя! І я хотів би, щоб воно завжди так було», – наголосив Вселенський Архиєрей, додаючи, що тридцять років у нашій епосі, яка так швидко біжить, є таки досить довгим періодом. І кількість бажаючих брати участь у курсі завжди зростає, що свідчить про зацікавлення тематикою сповідництва та про потребу доброї формації сповідників, зокрема, в той час, коли наголошується на кризі Сповіді та на проблемі відчуття провини людиною сьогоднішнього часу.
Милосердне обличчя Бога
Як пригадав Святіший Отець, Ісус Христос прийшов у світ, аби спасти нас, об’являючи нам милосердне обличчя Бога та потягаючи нас до Нього через Свою Жертву любові. «Отож, ми завжди повинні пам’ятати, що Таїнство Примирення – це справжній і відповідний шлях освячення; це ефективний знак, який Ісус залишив Церкві, аби двері дому Отця завжди були відчиненими і щоб люди завжди могли повернутись до Нього», – наголосив Папа Франциск.
На його переконання, Сповідь є дорогою освячення як для каяника, так і для священика. Для пенітента є шляхом освячення, адже повертає розкаяній людині невинність, здобуту в Святому Таїнстві Хрищення, та повну єдність із Господом. Мова йде про ту єдність, яку Бог ніколи не перериває, від якої сама людина, іноді, віддаляється через неправильне використання великого Божого дару, яким є свобода. І для священика Святе Таїнство Примирення є шляхом освячення, адже й він покірно згинає свої коліна перед сповідником та визнає свої гріхи, просячи для себе Божого милосердя. При цій нагоді Папа закликав священиків та тих, які лише приготовляються до священства, завжди спочатку самим примиритися з Господом, а потім іти уділяти Святе Таїнство Примирення іншим.
Чуда навернення
Крім того, Єпископ Риму підкреслив, що одним із численних дарів, якими Господь обдаровує священика, є привілей бути свідками постійних «чудес», які довершує Господь, а саме – «чудес» навернення. Слід визнати велику силу благодаті, що здатна перемінити закам’яніле серце людини, перемінити грішника в розкаяного сина, що повертається до Отця.
Курс – сприяння священичій формації та таємниця сповіді
Саме тому, курс сповідництва, який організовує Апостольська Пенітенціарія є сприянням необхідному вихованню священиків та семінаристів, аби вони могли уділяти Святе Таїнство Покаяння правильно та дієво, що є основою для того, аби воно давало добрі плоди.
Папа підкреслив, що Примирення є добром, яке мудрість Церкви завжди оберігала всіма своїми моральними та юридичними силами через таємницю Святої Сповіді. Ця таємниця, яку часто задля сучасної ментальності люди не можуть зрозуміти, є необхідною для святості самої Сповіді та свободи сумління пенітента, який повинен бути переконаним, що його сакраментальна розмова із священослужителем залишиться в таємниці. «Таємниця Сповіді є необхідною і жодна людська влада не має над нею влади та не може на неї претендувати», – наголосив Папа, закликаючи священиків бути терпеливими до каяників та завжди виявляти їм велике милосердя.
About The Author
