Представник Ватикану при ООН: потрібно створювати іншу економічну модель

Серйозною причиною, яка породжує соціальні небезпеки, є нездатність створити достатню кількість достойних і стабільних місць роботи. Таку стурбованість висловив постійний спостерігач Апостольського Престолу при ООН під час 105-ї сесії Міжнародної організації праці, яка пройшла 2 червня 2016 року в Женеві.

Архієпископ Іван Юркович озвучив проблему безробіття серед молоді. Він підкреслив, що для мільйонів молодих людей пошук роботи стає «тривалою і складною боротьбою». Тому міжнародне співтовариство повинне піклуватися про створення нових робочих місць і діяти за принципом субсидіарності – давати можливість окремим людям і бізнес-проектом самостійно впливати на розвиток суспільства.

Для цього необхідно розробляти нові, більш справедливі економічні моделі розвитку, спрямовані не на досягнення прибутку за допомогою спекуляцій, але на побудову соціальної економіки, яка буде інвестувати в людський ресурс. У той же час, ватиканський дипломат визнав, що «хвиля технологічних інновацій впливає на здатність сучасних виробничих і обслуговуючих сфер створювати нові робочі місця».

Архієпископ Юркович застеріг перед тенденцією сучасної економіки – виводити людину з виробничого процесу за допомогою технологій, зводити її до споживача. «Ще гірше те, що самі люди розглядаються сьогодні в якості споживчих товарів, якими можна скористатися, а потім викинути», – додав він.

Підміна людини технологіями стає сильним етичним викликом сучасності, так як ставить економічну ефективність і продуктивність вище людської гідності.

Ватиканський дипломат порушив питання своєчасної та достатньої оплати праці, яка повинна мати місце, щоб людина могла забезпечувати гідне життя. Зарплата не може слідувати виключно з інтересів ринку, але повинна підкорятися принципам справедливості і рівності можливостей.

Наприкінці, архієпископ Юркович нагадав про екологічні проблеми, викликані економічною діяльністю людства. Кліматичні зміни негативно впливають і на соціальний розвиток суспільства, знищують окремі робочі місця і позбавляють людей заробітку. Світ зіткнувся з комплексною кризою – економічною, соціальною і екологічною. Тому і рішення повинні носити комплексний характер – викорінювати бідність, відновлювати людську гідність тих, хто був виключений з суспільства, і одночасно охороняти природу.