«Просімо Богородицю, щоб не опустила нас і додала нам сили йти до ЇЇ Сина» – владика Йосиф Мілян на відпусті у Стрию

18–19 липня 2015 року, в м. Стрию відбувся відпуст до Ліської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, яка знаходиться в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Урочистості завершилися в неділю, 19 липня Архиєрейською Божественною Літургією, яку в співслужінні преосвященного владики Богдана Манишина та численних священнослужителів, очолив єпископ-помічник Київської архиєпархії, преосвященний владика Йосиф Мілян.

Під час Літургії, звертаючись до присутніх та аналізуючи євангельське читання про оздоровлення двох сліпців, єпископ зазначив: «Бачити Бога, бачити Його сліди… У гонитві за матеріальними цінностями, людина перестає бачити те, що є найголовніше – Бога і Його образ у своєму ближньому. В гонитві за комфортом, ми дуже часто не бачимо слідів Господніх у нашому житті».

Нав’язуючи до можливої зміни конституції України щодо сім’ї, Архиєрей сказав: «Ми сьогодні хочемо змінити конституцію, незважаючи на те, що робимо кривду своєму народові. Де наша громадянська, позиція як народу, котрий сповідує християнські цінності? Сліпці бажали бачити, а ми? Чи хочемо бачити ці процеси у нашій країні?».

Далі, єпископ наголосив: «Сьогодні ми прийшли до Катедрального собору в Стрию, щоб занести свою молитву, доторкнутися, бодай до краю ризи Пресвятої Богородиці, прославленої у Ліській чудотворній іконі. Тоді, коли вона прийшла до Єлизавети, і старша за віком тітка, побачивши Марію, проголосила в захопленні «звідкіля мені це, що прийшла до мене Мати Господа мого». А чи йдемо ми до Неї, як до тої, котра обдарувала нас своєю присутністю і чи здригається через нашу віру і поставу щось у нашому нутрі? Чи вміємо сьогодні співчувати і підтримати маму, яка втратила свого сина у донецьких окопах, і що та мати може почерпнути з ікони Ліської Богородиці? Дуже багато, бо Богородиця, як і та мати також втратила свого Сина, якого любила».

Завершуючи проповідь, владика Йосиф закликав усіх присутніх просити в Бога духовного прозріння: «Просімо у Господа, щоб Він відкрив нам всю повноту і глибину нашого духовного зору. Просімо сьогодні Пресвяту Богородицю, щоби не опустила нас, щоб додала нам сили йти до її Сина і просити, щоб ми прозріли. Прийдімо сьогодні до Ліської Богородиці і дотримуймось ЇЇ настанови, яку вона дала людям в Кані Галилейській, говорячи про Христа: «Усе, що скаже вам, робіть!». І якщо ми, як добрі діти будемо просити правдивого бачення, зору, якщо будемо пильнувати свій світогляд як зовнішній так і духовний внутрішній, то захистимо українську конституцію від аморальних законів дбаючи про майбутнє нашої родини, України і цілої Церкви. «Що хочете, щоб я вам зробив?» Бачити, прозріти. Так багато сьогодні від цього залежить для нас, для миру в Україні і слави Божої. Нехай Господь допоможе нам у цьому. Щоб прозріти».