Речник Апостольської Столиці про завершення процесу щодо витоку конфіденційних документів

Чи слід було проводити цей процес? Чи все відбулося належним чином? Які висновки з цього всього? Думками про це поділився о. Федеріко Ломбарді, ТІ, Директор Ватиканського прес-центру, після виголошення вироку в так званому процесі «Ватілікс2» щодо незаконного отримання та оприлюднення конфіденційних ватиканських документів.

На думку Речника Апостольської Столиці, такий процес слід було провести. Тому що існує окремий закон, прийнятий кілька років тому, щоб протистояти незаконному витокові інформації. Протягом останніх років у Ватикані розроблено юридичну та карну систему, щоб вчинити її більш всеохоплюючою та відповідною до сучасних вимог протистояння беззаконню в різних сферах. І не можна проголошувати наміри та встановлювати норми, а опісля не бути послідовним в їхньому застосуванні, що полягає в переслідуванні тих, які не дотримуються законів.

Цей процес слід було провести, щоб показати бажання рішуче боротися з проявами та викривленими наслідками внутрішніх ватиканських напружень та полемік, які з деякого часу надто часто виливаються назовні через плітки та проникнення зарезервованих документів у пресу. Це створює двозначний і негативний контекст взаємодії між внутрішніми дискусіями та оголошеннями назовні через засоби комунікації з негативними наслідками для громадської думки, яка має право на об’єктивну та виважену інформацію. Папа Франциск назвав би це «хворобою», з якою слід рішуче боротися.

Отець Ломбарді зазначає, що для того, аби пізнати й оцінити різні аспекти цієї ситуації, правильним було також відважно розглянути вимір ролі та відповідальності журналістів, не зважаючи на заздалегідь передбачувану полеміку щодо питання захисту свободи преси. Її, без сумніву, слід захищати, але журналістська професія також може мати свої обмеження, яких слід дотримуватися, якщо справа заторкує інші важливі блага, які слід захистити. Й справедливим було перевірити, чи така ситуація мала місце.

Також і Венедикт XVI, як пригадав Директор Ватиканського прес-центру, хоч ще не існувало актуального законодавства, вважав правильним, щоб «людська» справедливість була застосована до його камердинера аж до винесення вироку. Подібно й тепер, коли відповідальність за поширення конфіденційних документів чітко вказувала на духовну особу, що займала високі посади, не було би справедливим з огляду на це застосовувати інший підхід до справи.

Отець Ломбарді вказує на те, що процес був проведений в дусі дотримання законодавства та передбачених процедур, пошани до вимог права та захисту обвинувачених, за участі компетентних суддів й адвокатів та з прозорими публічними дебатами. Були вислухані авторитетні свідчення. Тривалість процесу була поміркованою, зважаючи на те, що здійснено кількамісячну експертизу носіїв інформації, яку вимагав захист.

Вирок був сформований суддівською колегією, яка діяла в повній автономності, з наставленням справедливості та милосердя, в дусі оновлення карного законодавства, здійсненого блаженним Павлом VI у 1969 року. Всі, хто слідкував за процесом, мали змогу переконатися в тому, що дебати, які відбувалися в залі судових засідань, відіграли фундаментальну роль у формуванні судження колегії, яка не діяла на основі упередженості.

Речник Апостольської столиці повідомив, що мотивації вироку будуть представлені найближчими тижнями та висловив побажання, що, не зважаючи на смуток, який невідворотно викликають злочин та процесуальні заходи, з цього всього вдасться почерпнути висновки та рефлексії, корисні для того, аби запобігти повторенню в майбутньому схожих ситуацій.