Секретар місійної дикастерії: відпочинок священника — не розкіш, а необхідність
«Відпочинок у житті священника — не розкіш, а необхідність для його фізичного та психічного здоров’я», — сказав секретар ватиканської Дикастерії у справах євангелізації архиєпископ Фортунатус Нвачукву. Ієрарх родом із Нігерії закликав священників дбати про себе, встановлювати здорові межі між душпастирським служінням і відпочинком, а за потреби звертатися по професійну допомогу.
Архиєпископ Нвачукву говорив про це 26 серпня під час онлайн-відкриття шеститижневої формаційної програми, присвяченої життю та служінню священників у Нігерії. Програма проходить під гаслом «Повністю живі в Христі: турбота про себе — священник як живий дар».
Її учасники мають обговорювати, зокрема, якість життя духовенства, їхні радощі та прагнення, а також страхи, тривоги, професійне вигорання, стосунки та духовне відновлення.
«Священники та єпископи не захищені від вигорання»
Згадуючи випадки психологічних проблем серед членів інститутів богопосвяченого життя та товариств апостольського життя, архиєпископ Нвачукву нагадав, що духовенство також не застраховане від виснаження, депресії чи вигорання.
«Відпочинок у житті священника — не розкіш; він необхідний для фізичного та психічного здоров’я», — наголосив він.
Як промовисте нагадування про ці проблеми архиєпископ авів нещодавню відставку німецького єпископа Карла-Гайнца Віземанна, який був єпископом Шпаєра у 2008–2026 роках і залишив посаду після періоду серйозного психологічного навантаження. «Нам потрібні належний відпочинок, здорові межі, підтримуючі взаємини, а за потреби — також професійна допомога», — сказав ієрарх. Він наголосив, що турбота про себе не означає відмову від служіння, а допомагає зберегти сили, необхідні для подальшої праці.
Багато священників помирають до 50 років
Архиєпископ також звернув увагу на становище духовенства у своїй рідній єпархії Аба в Нігерії. Він розповів, що під час відвідування священничого кладовища біля катедрального собору його вражає молодий вік багатьох померлих священників. «Щоразу, коли я відвідую цвинтар священників єпархії Аба, мене зворушує і засмучує вік моїх співбратів, чиї земні останки там спочивають», — сказав він.
Багато хто з них помер до досягнення 50-річного віку, і лише небагато дожили до 60 чи 70 років, додав він. На його думку, ця ситуація повинна спонукати Церкву до більшої турботи про добробут священників, тим більше що навіть серед молодого духовенства дедалі частіше виникають проблеми, пов’язані з психічним здоров’ям.
Ієрарх, який здійснює своє служіння у Ватикані, зазначив, що йдеться не про те, щоб ставити під сумнів Божу волю, а про те, щоб серйозно поставитися до вчення та прикладу Ісуса щодо турботи про людей, залучених до служіння.
Ісус також запрошував учнів до відпочинку
Як біблійну основу для роздумів про відпочинок архиєпископ Нвачукву навів уривок з Євангелія від святого Марка:
«Ідіть самі одні осторонь, десь насамоту, та й відпочиньте трохи» (Мк. 6,31).
Він нагадав, що Ісус запрошував учнів зробити перерву в апостольській діяльності і разом із Ним піти у відлюдне місце. Вони були настільки зайняті місійною діяльністю, що, як розповідає Євангеліє, «тих, що приходили й відходили, так було багато, що вони не мали часу навіть щось перекусити».
Архиєпископ Нвачукву звернув увагу, що Євангелія показують цей момент як у контексті інтенсивної діяльності учнів, так і в контексті переживання жалоби Ісуса після смерті Івана Хрестителя. Тож відпочинок представлений не як протилежність місії, а як її необхідний елемент.
«Енергія, дана Богом, потребує Божого спрямування», — сказав архиєпископ. Як він пояснив, сили, запал і заангажованість повинні бути спрямовані на покликання та місію. Інакше людська енергія може бути розпорошена.
Відпочинок, який веде до Христа
Ієрарх також навів слова Ісуса з Євангелія від святого Матея: «Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас» (Мт 11,28).
Він наголосив, що християнський відпочинок не повинен означати лише втечу від обов’язків. Його джерелом і метою має бути Христос, який приносить людині відновлення.
У випадку священників, зазначив він, відпочинок повинен включати як відсторонення від щоденних обов’язків, так і турботу про взаємини з Богом, співбратами у священстві, родиною та вірними. Водночас не можна нехтувати звичайними потребами людини — достатньою кількістю сну, їжі та часу для відновлення.
На думку архиєпископа Нвачукву, правильно пережитий відпочинок допомагає священникові краще спрямовувати власні сили до Христа і завдяки цьому з більшою ревністю та радістю служити іншим, пише misyjne.pl.