Святий Престол про регламентування експлуатації морського дна
Святий Престол підтримує зусилля, спрямовані на те, щоб ввести міжнародне регламентування експлуатації морських надр, щоб захистити цю спільну спадщину людства. Бо якщо, з одного боку, зрозумілою є необхідність більшої кількості ресурсів для того, щоб відповісти на зростання попиту, «непевність та ризики, які ця нова видобувна діяльність приносить для довкілля морського дна вимагають поглибленого вивчення та дискусії для того, щоб звести до мінімуму, пом’якшити чи усунути можливі негативні наслідки».
Про це говорив архиєпископ Бернадіто Ауза, Постійний Спостерігач Святого Престолу при ООН в Нью-Йорку, виступаючи під час 24-ї щорічної сесії Міжнародного органу з питань морського дня, що відбулася нещодавно в Кінґстоні на Ямайці. Цей незалежний орган, створений 1994 року Організацією Об’єднаних Націй, є міжурядовою організацію, покликаною контролювати діяльність, пов’язану з геологічним розвідуванням морського та океанічного дна та видобутком мінеральних ресурсів у водах, що не належать до територіальних юрисдикцій країн. Він об’єднує країни, що приєдналися до Конвенції ООН по морському праву.
Прогрес в регламентуванні експлуатації шельфу
Під час своєї доповіді ватиканський дипломат, передавши учасникам вітання від Папи Франциска, позитивно оцінив поступ, досягнений в дискусії щодо нормативних, фінансових, технологічних та екологічних викликів, що стоять перед видобувною діяльністю на морському дні. У цьому контексті він звернув увагу на деякі моменти, які Святий Престол вважає фундаментальними для регламентування експлуатації цих ресурсів.
Насамперед, на думку ватиканської делегації, така регламентація повинна брати до уваги вплив видобувної діяльності на життя та продовольчі ресурси прибережного населення. «Захист людського життя та морського довкілля, – сказав архиєпископ Ауза, – повинні переважати над економічними та комерційними аргументами».
Оцінити співвідношення втрат та користі
Святий Престол вимагає більшої ясності щодо окреслення екологічних видатків, які видобувні компанії зобов’язані вкладати для надолуження шкоди, завданої природним заповідникам. В цьому сенсі необхідно проаналізувати комплексний та далекоглядний вплив такої діяльності, перш ніж розробляти нові поклади. Іншими словами, йдеться про те, щоб уважно вивчити співвідношення між втратами та сподіваною користю.
У цьому контексті бажаним є посилити взаємоподіл найрозвинутішими технологіями та добрими практиками, щоб максимально зменшити вплив видобувної діяльності мінеральних ресурсів з морського дня.
Необхідність співпраці між усіма зацікавленими сторонами
Постійний спостерігач Святого Престолу також вказав на необхідність рахуватися з «потенційними негативними соціальними наслідками» видобувної діяльності в морі. Щодо цього, ватиканська делегація заохотила Міжнародний орган морського дна керуватися такими принципами, як «співпраця, координація, прозорість та залучення всіх зацікавлених сторін» в чітких законодавчих рамках, які передбачатимуть також те, як запобігати ситуаціям, які можуть викликати конфлікти.
Врешті, як підкреслив архиєпископ Ауза, Святий Престол заохочує до впровадження в життя «глобальної екологічної політики» в цій ділянці, вказуючи також на необхідність більшої ясності щодо повноважень розривати контракти в тому випадку, коли «шкода для довкілля, завдана видобувною діяльністю, досягне неприйнятних рівнів».
About The Author
