Там, де існують мрії – існує радість. Папа Франциск до нью-йоркських школярів

«Знаю, як нелегко, коли доводиться переїжджати, знайти нову домівку, нових сусідів і друзів, але це приносить також і користь», – сказав Папа Франциск під час зустрічі з родинами сучасних іммігрантів та найменшим поколінням – школярами початкових та середніх класів – що відбулась 25 вересня у католицькій школі «Пресвятої Богородиці Цариці Ангелів» в Брукліні, одному з нью-йоркських округів, де понад 37% населення становлять мігранти. Святішого Отця супроводив архиєпископ-митрополит Нью-Йорку кардинал Тімоті Долан.

Школа «Пресвятої Богородиці Цариці Ангелів» належить до мережі католицьких шкіл для убогих, якими опікується харитативна фундація та місцева архидієцезія. 70% учнів цієї школи становлять діти мігрантів з Латинської Америки, 20 % – афроамериканці, решта – з Близького Сходу. Більшість з них навчається завдяки стипендіям.

Перед школою Вселенського Архиєрея вітали вчителі, представники школярської громади, а також величезна кількість родин з дітьми, які зібрались на вулиці, бо спортивний зал, де проходила зустріч, міг вмістити тільки обмежену кількість школярів та батьків.

Святіший Отець провів серед дітей цілу годину. Він відвідав один із класів, а його візит, як і кожний урок у школі, розпочався короткою молитвою, а закінчився проказуванням «Отче наш». Самі учні показали Його Святості школу, класи, розповіли над чим працюють, кожен намагався допомогти Папі, коли той не міг справитись із сенсорним екраном. Папа Франциск вів із школярами щиру розмову, переплітану жартами, в якій брали участь також і вчителі та гості.

Потім у спортивному залі Святіший Отець мав зустріч також і з дорослими, які розповідали йому про свою долю та працю.

Папа промовляв до них іспанською мовою – рідною для більшості присутніх. Він висловив радість з приводу того, зміг відвідати місце, де навчаються учні, які приїхали не тільки з інших місць, але й з інших країн. «Знаю, як це нелегко, коли доводиться переїжджати, знайти нову домівку, нових сусідів і друзів. Нелегко все наново починати. Часто потрібно вивчити нову мову, пристосуватись до нової культури, а навіть і до відмінного клімату. – сказав Його Святість. – Але крім труднощів це приносить також і користь. Наприклад, можна нав’язати нові приязні. Дуже важливо мати нових друзів, людей, які нам відкривають двері, які виявляють нам ніжність, зрозуміння, дружбу, намагаються нам допомогти, щоб ми не відчували себе чужими. Щоб ми почувались, як вдома. Як приємно відчути, що школа є другим домом. Це важливо не лише для дітей, але й для їхніх батьків. Таким чином, школа стає однією великою родиною. Такою, в якій разом з нашими батьками, дідусями й бабусями, вчителями та друзями вчимось допомагати одні одним, працювати як одна громада і здійснювати наші мрії».

Папа пригадав постать Мартіна Лютера Кінґа, лідера руху за громадянські права та пасивного опору 60-их років минулого сторіччя, та його відомі слова: «Я маю мрію…» Його мрією було, щоб одного для всі люди мали однакові можливості, щоб діти мали доступ до освіти. «Я знаю, – сказав Святіший Отець, – що ваші батьки, вихователі та всі, що вам допомагають, мріють про те, щоб ви зростали і були щасливі, жили в радості. Мене оточують усміхнені діти. Несіть цю усмішку до всіх, хто є поруч з вами, несіть радість усім, кого зустрічаєте. Це нелегко, бувають проблематичні чи важкі ситуації або хвороби, але вони не забирають надії на те, що будемо жити в радості.

Святіший Отець сказав учням, що вони також мають право мріяти, бо там, де є мрії, є й радість. Там присутній Ісус, що є радістю і хоче нам допомогти, щоб ця радість залишились з нами кожного дня.

А на закінчення зустрічі Папа Франциск дав дітям домашнє завдання – не забувати молитись за нього, щоб міг поділяти з багатьма людьми радість, яку приносить Ісус.