Учені виявили давньосирійський переклад текстів Євангелія, старіший за Синайський кодекс
Фахівець-медієвіст з Австрійської академії наук (OeAW) зумів розшифрувати та прочитати втрачені слова на знайденому фрагменті з текстами Нового Завіту, написані сирійським письмом. Цей багатошаровий манускрипт називають палімпсестом.
Відомо, що Святе Письмо переписувати і перекладали на різні мови впродовж багатьох століть. Зараз же дослідник Григорій Кессель виявив один із найдревніших перекладів Євангелія, зроблений в 3 столітті і скопійований в 6 столітті, на окремих збережених сторінках цього манускрипту.
Фахівець ділиться: “Традиція сирійського християнства має кілька перекладів Старого і Нового Заповіті. Досі ми знали лише про два манускрипти, які містили старосирійський переклад Євангелій”.
Один із цих перекладів сьогодні зберігається у Британській бібліотеці в Лондоні, а інший палімпсест знайшли в монастирі Святої Катерини на горі Синай. Фрагменти з третього манускрипту нещодавно вдалося встановити під час проєкту “Синайські палімпсести” (“Sinai Palimpsests Project”).
Вважається, що сирійською мовою користувалися арамейськомовні християни Східного Середземномор’я. Найбільший її розквіт та поширення почалися з II століття, коли нею переклали Біблію — переклад “пешита”. Він і став канонічним у християн-сирійців.
На території від Середземного моря до Персії сирійську мову використовували для письма впродовж багатьох століть, а у Візантійські імперії її вважали другою після грецької за важливістю.
Кессель за допомогою ультрафіолетової фотографії виявив у манускрипті Ватиканської бібліотеки третій шар тексту, тобто подвійний палімпсест. Цей знайдений фрагмент поки єдиний відомий з четвертого манускрипту, який свідчить про старосирійську версію — і пропонує унікальний доступ до дуже раннього етапу в історії текстової передачі Євангелій.
Наприклад, якщо в грецькому оригіналі Євангелія від Матвія, розділ 12, вірш 1 говорить: “Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти”, то в сирійському перекладі сказано: “[…] почали зривати колосся, розтирати їх у руках і їсти”.
Ще одним важливим фактором є вік фрагмента. Відомо, що його написали щонайменше на століття раніше від найдавніших грецьких рукописів, що дійшли до нас, включаючи Синайський кодекс. Найдавніші збережені рукописи з цим сирійським перекладом датуються 6 століттям і збереглися у стертих шарах, так званих палімпсестах, що складаються з нових пергаментних аркушів.
About The Author
