Внесено законопроект щодо переходів релігійних громад в іншу юрисдикцію

До Верховної Ради внесено проект змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», який стосується зміни релігійними громадами підлеглості релігійним центрам.

Ініціаторами цього законопроекту за № 4128 виступили Віктор Єленський, Світлана Войцеховська, Павло Кишкар та ще 4 народні депутати, повідомляє Інститут релігійної свободи.

За задумом авторів, законопроект розроблено “з метою забезпечення представників релігійних громад правом на свідомий вибір та вільну і безперешкодну зміну підпорядкованості релігійним центрам для задоволення своїх релігійних потреб і гідного виразу релігійних почуттів”. Пропоновані зміни покликані “унормувати процедуру зміни приналежності релігійних громад діючим в Україні і за її межами релігійним центрам (управлінням)”.

 

 

Така ініціатива вже викликала критику Української Православної Церкви (в єдності з Московським Патріархатом), представник якої висловив побоювання щодо використання цих змін задля спрощення передачі храмів під час переходів православних громад з юрисдикції Московського патріархату до УПЦ Київського Патріархату.

“На практиці це буде виглядати наступним чином – на загальних зборах віруючих громадян (парафіяльних зборах) зможуть бути присутні інші особи, які не належать до релігійної громади, але при цьому матимуть право голосу і зможуть приймати або змінювати статут релігійної громади”, – заявив протоієрей Олександр Бахов, голова Синодального юридичного відділу УПЦ.

З іншого боку, на думку експертів ІРС, складнощі можуть виникнути у діяльності тих релігійних громад, статути яких передбачають фіксоване членство, зокрема у протестантських (євангельських) церков, або делегують право внесення змін до статуту іншим керівним органам – парафіяльній раді, раді старійшин, братській раді тощо.

“Як приклад, рішення про зміну конфесійної належності релігійної громади зможуть приймати не загальні збори її членів, а стороні особи, які час від часу або раніше відвідували її загальнодоступні богослужіння. Наслідком можуть бути ситуації, коли органам реєстрації доведеться вирішувати: чи брати до уваги рішення, прийняте відповідно до зареєстрованого статуту релігійної громади або відповідно до законодавчих змін. З цією ж проблемою можуть зіткнутися і суди”, – зауважив юрист Максим Васін, виконавчий директор Інституту релігійної свободи, член Експертної ради при Міністерстві культури України.

“Суд нагадує, що релігійні об’єднання вправі визначати на власний розсуд спосіб, в який вони прийматимуть нових та виключатимуть існуючих членів. Внутрішня структура релігійної організації та норми, що регулюють членство в ній, мають розглядатися як спосіб, в який такі організації виражають їх погляди та дотримуються своїх релігійних традицій. Суд вказує, що право на свободу віросповідання виключає будь-які повноваження держави оцінювати легітимність способу вираження релігійних поглядів”.