Як Толкін вплинув на навернення до християнства свого друга К. С. Льюїса

В одному з найзнаменитіших музеїв Риму, Національній Галереї Сучасного Мистецтва, зараз проходить виставка про життя письменника Дж. Р. Р. Толкіна, автора “Володаря перснів”, який відіграв вирішальну роль у наверненні до християнства свого великого друга К. С. Льюїса.

Виставка під назвою “Толкін: людина, професор, автор”, яка триватиме до 11 лютого, розповідає про різні етапи життя англійського письменника Джона Рональда Руела Толкіна, літературна творчість якого просякнута католицькими елементами.

Як зазначається на виставці, творча діяльність Толкіна, який писав, що “єдиним ліком від ослаблення віри є Причастя”, не могла б розвиватися без його участі в так званих “Інклінгах” — неформальній групі письменників і вчених, пов’язаних із Оксфордським університетом, які зустрічалися в 1930-1940-х роках.

До цієї групи належали деякі видатні інтелектуали того часу, такі як Оуен Барфілд і Чарльз Вільямс, але людиною, з якою Толкін тісно здружився, був К. С. Льюїс, автор “Хронік Нарнії”, який глибоко заперечував християнство у часи своєї молодості.

Толкін і Льюїс часто зустрічалися в пабі, щоб обговорити глибокі аспекти своїх професійних і мистецьких проблем. Вони також часто зустрічалися в кабінеті Льюїса в коледжі Магдалини, де проводили довгі години, розмовляючи про літературу та віру.

Насправді плодом такого спільного проведення часу на території коледжу Магдалини стало те, що після гарячої суперечки зі своїм другом і сучасником Льюїс прийняв християнство.

Темою обговорення були характер і призначення історій, до яких вони обидвоє відчували велику пристрасть. З одного боку, Льюїс стверджував, що міфи “є ні чим іншим, як красивою брехнею”, тоді як Толкін стверджував, що вони є “формою, недосконалою, але благородною та прекрасною, за допомогою якої люди пояснюють універсальну істину”.

Це були центральні питання для Толкіна, основа його літературної творчості та його переконання в тому, що людська творчість – це великий дар від Бога, в якому його та сама творча сила відображається та поширюється впродовж історії.

У молодості автор “Хронік Нарнії” вважав себе інтелектуальним атеїстом і лише в 1929 році визнав існування Бога.

Через два роки, завдяки впливу свого сучасника, він прийняв християнство, ставши англіканцем.

За матеріалами CNA.