Зброя миру і пристань спасення: 14 вересня – Воздвиження Чесного Хреста

14 вересня Церква святкує одне з дванадцяти найбільших свят літургійного року – Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. У 2023 році завдяки календарній реформі вперше це свято в УГКЦ, ПЦУ та РКЦ випадає в один день – у цьому ще більше проявляється його торжественність.

Ушановують Господній Хрест величним празником, якому передує богослужбове приготування, а сам день свята на спомин про страждання Спасителя є днем строгого посту. Ім’я цього празника носить чимало храмів, серед яких – три святині у Львівській громаді.

Історію свята пов’язують із подією віднайдення Господнього Хреста, яке здійснила свята цариця Олена, та його урочистого вшанування 326 року. Тоді Єрусалимський патріарх Макарій, зійшовши на підвищення, підніс – «воздвиг» – Хрест, щоб якомога більше людей могли його побачити та торжественно поклонитися святині. Друге ж його почитання сталося через 300 років, коли Єрусалим захопили перси, а відтак його звільнив імператор Іраклій. Так 14 вересня 628 року відбулося друге піднесення Хреста як символу визволення християнського люду. «Перемогу благовірному народові над супротивників даруй і Хрестом Твоїм охорони люд Твій» – ці слова тропаря свята вкотре пригадують не лише історичні події, пов’язані з віднайденням та прославленням символу Христових Страстей, а й ділом спасення, яке Господь через Хрест втілив.

У день празника, як в Хрестопоклонну неділю, співають «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресення Твоє славимо» і звершують доземні поклони. Ця молитва ніби повертає християнина в час Великого посту, ставлячи перед його очима Хрест для переосмислення, покаяння і сповнення Божою благодаттю. Долучається до цього строгий піст, що до нього закликає Церква цього дня, аби провести його з користю для душі та пожертвувати в особистих наміреннях. Хрест Господній стає «оружжям миру» – знаменом, що символізує перемогу; тому в часі кровопролитної війни він, як, можливо, ніколи уособлює знак надії та боротьби. Спільнота, зібрана під Хрестом Ісуса, – це люд Божий, «благовірний народ», що носить Боже ім’я. І Господь дотримується обітниці його спасення. А свято Воздвиження Чесного Христа – це чудова пригадка цієї обітниці вічного Божого життя.