Естонія: парламент ухвалив закон про відділення естонської Православної Церкви від Москви

Парламент Естонії в середу вніс поправки до закону про церкви та згромадження, метою яких є відокремлення Православної Церкви країни від впливу Росії та Кремля.

За словами міністра внутрішніх справ Ігоря Таро, “у зв’язку зі зміною міжнародної безпекової ситуації у (релігійних) структур, які діють в Естонії, немає іншого способу розірвати зв’язки з Московським Патріархатом”. «Потрібно гарантувати, щоб релігія не використовувалася проти нашої держави та суспільства», – прокоментував міністр внутрішніх справ.

Прийнятий парламентом закон спрямований на те, щоб релігійні організації, які діють в Естонії, не могли використовуватися «для розпалювання ненависті або насильства», повідомили в офісі парламенту.

У Національних Зборах (Рійгікогу), які налічують 101 депутата, за ухвалення урядового законопроекту проголосували 60 депутатів, проти – 13. Проти поправки виступила, зокрема, Центристська партія (ЕКК), для якої російськомовні мешканці складають важливу частину електорату.

Закон передбачає, що церква, релігійна асоціація чи монастир, які діють в Естонії, не може очолювати особа чи організація зі значним впливом, яка розташована за кордоном, а також вони не можуть бути економічно пов’язані з організаціями чи духовним лідером, які базуються за кордоном, якщо вони становлять загрозу безпеці або конституційному та громадському порядку в Естонії.

Така загроза –виправдано – може виникнути в ситуації, коли глава Церкви «підтримує або підтримував військову агресію, або закликав до війни, терористичного злочину чи іншого незаконного застосування збройної сили чи насильства». Тут маються на увазі виступи російського патріарха Кіріла про «священну війну», яку ведуть в Україні, або «об’єднання» України з Росією.

Минулого року парламент Естонії визнав Московський патріархат інституцією, що підтримує війну.

За словами міністра Таро, переговори з представниками Православної Церкви Естонії, підпорядкованої Московському Патріархату, ведуться з початку агресивної війни Росії проти України. Естонська держава виявила «терпіння» в цьому чутливому питанні, але з боку цих суб’єктів «не було справжньої волі до внесення змін, тобто до того, що вони не хочуть діяти в Естонії як представники держави-агресора», – визнав глава МВС.

Церкви та згромадження повинні адаптувати свої статути, органи управління та діяльність до нових вимог упродовж двох місяців після набуття чинності закону, який подано на підпис президенту. Зміни законодавства не можуть стати причиною автоматичного закриття будь-якої Церкви чи, наприклад, заборони російської православної традиції в Естонії. Остаточне рішення про закриття релігійного об’єднання може прийняти суд.

В Естонії з населенням 1,36 мільйона осіб близько 60 відсотків суспільства заявляють, що вони не сповідують жодної релігії. З огляду на те, що російська меншина в країні становить більше однієї п’ятої населення, православ’я є основною конфесією.

За матеріалами misyjne.pl.