Радісні, як о. Боско. Побажання Папи для священиків

Священики нехай будуть радісні та дивляться на світ людськими та Божими очима, наслідуючи святого Івана Боско. Таке побажання прозвучало з уст Папи Франциска під час ранкової проповіді в четвер, 31 січня 2019 р., в день літургійного спомину цього італійського священика, який став відомим завдяки життю, присвяченому вихованню молоді.

Два погляди

Як підкреслив проповідник, отець Боско не боявся дивитися на дійсність як людським, так і Божим поглядом. Він жив у період розквіту антиклерикалізму та «замкненої аристократії», де бідні дійсно були «злиденними, відкинутими мов непотріб», й бачивши молодь, що скиталася на вулиці, він сказав: «Так не повинно бути!».

«Він дивився на дійсність очима людини, яка є братом і навіть батьком, мовивши: “Так не може тривати далі! Ці юнаки, можливо, опиняться в о. Кафассо, на шибениці… ні, так не може тривати надалі”, (о. Кафассо, приятель о. Боско та капелан в’язниці в Торіно, часто супроводжував засуджених до страти). Зворушившись, як людина, він почав роздумувати над шляхами для того, щоб допомогти молоді зростати й дозрівати. Людські шляхи. А далі мав мужність дивитися Божими очима та приступати до Бога зі словами: “Дай мені це розгледіти… цю несправедливість… як слід повестися в цій ситуації?.. Ти створив їх для щастя, а вони переживають справжню трагедію”», – зазначив Святіший Отець, додаючи, що саме завдяки спроможності дивитися на дійсність цими двома поглядами, він зумів прямувати вперед задуманим шляхом.

Священик, за словами Папи, повинен мати «ці два полюси», а для цього потрібно проводити багато часу перед кивотом. Завдяки молитві вчимося з людяністю дивитися на ближнього, отримуємо розуміння того, як йому допомогти. Священик не може бути функціонером, клерком, який приймає лише у визначені години, але повинен дивитися «людським поглядом», здатним зворушуватися, та мати сміливість «змагатися з Богом» на молитві.

Радість

За словами Святішого Отця, завжди існує ризик «дивитися надто по-людськи, без Божого погляду, або надто зосереджуватися на божественному, забуваючи про людське». Однак, якщо не ризикуємо, «то нічого не зробимо». У дійсності, якщо є любов, то тато ризикує задля дитини, брат заради брата… Це також може викликати страждання, переслідування, обмови… Мовляв, той священик яшкається з цими невихованими хлопчаками…

Тому, Папа дякує Богові за дар отця Боско, який «отримав від Бога велике серце вчителя і батька». «Якою ж є ознака того, що священик добре звершує своє служіння, споглядаючи дійсність Божими та людськими очима? Радість. Тож коли священик не знаходить в собі радості, то повинен зупинитися й запитувати себе: чому? А про радість отця Боско всі знають: він був учителем радості», – сказав проповідник, закликавши:

«Просімо в Господа за заступництвом отця Боско благодаті, аби наші священики були радісними. Радісними, бо вміють дивитися на душпастирські завдання і на Божий люд людськими й Божими очима».