У Сальвадорі тривають останні приготування до свята: 23 травня архиєпископа Оскара Ромеро проголосять блаженним.

Архиєпископ Ромеро був убитий 24 березня 1980 року під час звершення Євхаристії. Він захищав права людей та закликав припинити протистояння у розпал громадянської війни в країні у 1979-1992 р.р. Винні у смерті архиєпископа не були покарані. У Сальвадорі він — національний герой, а суботня урочистість безперечно стане національним святом.

У своїй останній проповіді на радіо, у переддень загибелі, він звернувся до армії: «Особливим чином хочу звернутись до військових… Ви убиваєте своїх братів і сестер! Заповідь Божа каже: “Не вбивай!” Жоден солдат не зобов’язаний коритися законам, що суперечать Божому праву. Від імені Бога та усіх стражденних я сьогодні закликаю вас припинити насильство!» У листі до президента  США Картера архиєпископ Ромеро просив припинити постачання зброї урядові Сальвадору, що воював проти свого народу, який «бореться за здійснення фундаментальних прав людини» у своїй батьківщині.

Названа на честь Христа, батьківщина Оскара Ромеро сьогодні теж дуже потребує Спасителя.

Сальвадор переживає непростий час: з огляду на протистояння злочинних угрупувань, що загострилися у березні, кількість жертв сягнула 481 осіб. Лідери злочинних синдикатів погодилися підписати перемир’я на час святкування беатифікації архиєпископа Ромеро. Це «подарунок» майбутньому блаженному, переконують вони, та знак скрухи за скоєні злочини.

За загальної кількості населення у 6 млн. осіб, за офіційними даними 60 000 мешканців Сальвадору входять до складу банд. Лурдес Моліна, мати трьох синів-підлітків, турбується про майбутнє своїх дітей, адже вони можуть постраждати від діяльності банд, або, «що гірше, стати одними з них». Такої долі вона своїм синам не бажає. «Архиєпископ Ромеро — людина, яка знала, що таке жорстокість. Ми сподіваємося на Спасителя та на заступництво нового блаженного. Наші діти не мають майбутнього. Зараз у країні панує атмосфера свята у зв’язку з беатифікацією, але всі розуміють, що це ненадовго. Убивства, криваві сутички, небезпека, страх — усе це повернеться», — каже жінка.

Ситуація в країні є без сумніву наслідком громадянської війни, адже у населення залишилося багато зброї, кількість членів угрупувань зростала та розвивалася наркоторгівля. Поруч із Гондурасом, сьогодні Сальвадор вважається однією з найнебезпечніших країн у світі. Рівень смертності тут перевищує рівень смертності у країнах, де точиться війна.

Отець Оскар Родріґес, францисканець, який працює у Святій Землі та перебував у Сальвадорі під час загострення конфлікту, порівнює ситуацію у цій країні з «раковою пухлиною», що стрімко збільшується й не лікується ніяким чином, адже влада залишається бездіяльною. «Ромеро вважають у Сальвадорі людиною, яка прагнула конкретних змін для своєї батьківщини. Сьогодні саме таке прохання скеровують мешканці країни до нового блаженного», — вважає він.