Редакційна колонка

  • 27 Червень 2016 (19:27)

    Британський Brexit надав громадянам ЄС черговий раз можливість задуматись про роль ЄС, а тим, хто прагнуть в ЄС – можливість задуматись над питанням: чи дійсно вони хочуть в такий ЄС нездатний вирішувати безпекові проблеми континенту, переповнений лобізму, забюрократизований ліволіберальний ідеологічний проект, яким керують єврокомісари, яких не обирав народ, і де Європарламент – пуста говорильня без законодавчих повноважень.

  • 23 Червень 2016 (15:04)

    Частина 2

    Приїзд Держсекретаря Ватикану кардинала П’єтра Пароліна не був зосереджений виключно на державницьких та харитативних цілях. Це очевидно і з його промов та зустрічей з католицькою громадою України. І, в першу чергу, з його проповідей та зустрічей з семінаристами. Сміло можемо стверджувати, що месиджі Держсекретаря – це послання Проводу Церкви до української католицької громади.

    Спробуймо перерахувати найважливіші месиджі кардинала Пароліна до українських католиків.

  • 21 Червень 2016 (01:52)

    Частина 1

    Минулого тижня українські ЗМІ з церковної тематики більше «бавилися» темою Всеправославного собору і сподіваннями на автокефалію Української православної церкви, аніж реальним і значущим для України незвичайно тривалим візитом Держсекретаря Ватикану кардинала П’єтро Пароліна. І на перший погляд для країни, де більшість населення ідентифікують себе з православ’ям, ситуація недивна. 

  • 31 Травень 2016 (13:27)

    Останніми тижнями у різних містах України уже відбулися Марші за життя – десь успішніше, десь не так вдало. І аналіз причин локальних неуспіхів чітко виявляє один факт – організатори не зробили потрібних засадничих дій, бо самі не зовсім розуміли, яка ціль цих маршів. І це не дивує. Українські християни, навіть ті що належать до світових спільнот, живуть у своєрідному гетто, в притул не помічаючи що відбувається за східним чи західним кордоном України.

  • 24 Травень 2016 (00:27)

    Коли говоримо про християнство, то десь на рівні підсвідомості добра частина людей сприймає його, як анаціональну релігію. Особливо така схильність виявляється тоді, коли йдеться про Католицьку Церкву. Хоча насправді неупереджений погляд на історичні реалії відкриває дещо іншу картину.

  • 17 Травень 2016 (14:46)

    Щойно тільки народившись, Церква Христова відразу зіткнулася з противником багато небезпечнішим, аніж державна машинерія поганського Риму, – з гностицизмом. Гностицизм – релігійна система поглядів на світ, у якій тільки дух добрий, матерія – зла, у якій спасіння осягається не через Божу милість чи дотримання морального кодексу, а виключно через знання. Основним життєвим гаслом гностиків, не зважаючи на серйозні відмінності у вченні та життєвій поведінці, було: Переможемо матерію, бо вона – зло!

  • 26 Квітень 2016 (18:50)

    В Україні часто люблять говорити про права людини. І нічого поганого в цьому нема. Але є одне «але» – не чути чіткої відповіді на питання: яке підґрунтя цих прав? На чому вони засновані? І справді, якщо українських ліберальних горлопанів притиснути до стіни, то вони так і не дадуть зрозумілої відповіді на ці питання. І дивуватися нема чому, оскільки наші доморощені ліберали, ліві й їхні симпатики – типовий продукт совєтської системи.

  • 18 Квітень 2016 (21:47)

    За останніх кілька десятиліть у нашому цивілізаційному просторі домінантним став світогляд, який не зважає на реальність. Найперше, з’явилися певні постулати, які рідко хто піддає сумніву, і на основі цих постулатів формується світогляд та відповідно до нього – життєва позиція й активності в щоденному житті. Більшості навіть в голову не приходить проаналізувати ці постулати, спробувати їх перевірити. А тих, хто піддає ці твердження сумніву, одразу ж проголошують практично вселенським злом. Тобто ці постулати мають усі ознаки релігійних догм.

  • 11 Квітень 2016 (20:40)

    Львівська Хресна Дорога була однією з багатьох галицьких Хресних Доріг, які цього року не тільки відбуваються практично в кожному галицькому містечку, але й б’ють усі рекорди за відвідуваністю. Звісно, що було б занадто примітивно пояснювати їхню значну кількість та рекордну кількість їхніх учасників простим спалахом побожності й без того побожного галицького люду.

    Що стоїть за цим феноменом? Масове навернення? Протест? Відчай? Глуха оборона? Попередження? Виявом чого цей феномен є? Соціальної чи політичної напруги? Відповіддю на атаки лібералів? Галицької затятості?

  • 5 Квітень 2016 (19:14)

    У Хрестопоклінну Неділю Великого посту за юліанським календарем у багатьох містах і містечках Галичини пройшли багатотисячні Хресні Дороги. Здавалось би, нічого надзвичайного не трапилось. Відколи комуністичний режим впав, такі Хресні Дороги – звичайне явище для Галичини. Проте у актуальному українському контексті саме ці Хресні Дороги мають особливе значення.

  • 21 Березень 2016 (18:09)

    Минулий тиждень повернув нас до реалій гібридної війни РФ проти України уже в повному обсязі. Якщо випади на адресу УГКЦ після Гаванської декларації та істерику московського православ’я довкола 70-річниці Львівського псевдособору 1946 року можна було ще якось вважати одним з пунктів війни московського православ’я проти УГКЦ, тобто якимось міжконфесійними чварами, то події суботи 19 березня у Львові поставили все це у ширший контекст гібридної війни, яку Московія веде проти України.

  • 15 Березень 2016 (00:34)

    Минулого тижня РПЦ та її українська філія УПЦ МП ніби оскаженіли в приступі антиуніатської істерики, вивергаючи фонтани брехливої сталінської пропаганди, захлинаючись у ненависті до УГКЦ. У такий своєрідний спосіб московський патріархат відзначив 70-у річницю свого спільного із сталінським режимом злочину – Львівського псевдособору 1946 року.

  • 7 Березень 2016 (14:21)

    Цього тижня звершується сумна дата – 70-та річниця псевдособору у Львові, який «воз’єднав» галицьких греко-католиків зі сталінською РПЦ. Організаторами цього ганебного дійства однаковою мірою були і сталінський режим, і російська православна церква. Опубліковано чимало таємних документів совєтських спецслужб, які не тільки доводять цей факт, але потверджують, що православне духовенство брало активну участь у переслідувані греко-католиків до самого падіння комуністичного окупаційного режиму.

  • 22 Лютий 2016 (22:47)

    ЧАСТИНА ІІІ

    Дуже багато вже сказано і написано про Гаванську декларацію Папи Франциска і патріарха Кіріла. Проте мало хто звернув увагу, що в документі, який покликаний містити якісь точки дотику поміж двома конфесіями, насправді, складно такі точки дотику знайти.

    Гаванська декларація – папір без реального смислового навантаження

  • 18 Лютий 2016 (17:43)

    ЧАСТИНА ІІ

    Оцінка Гаванської декларації Папи Франциска та патріарха Кіріла буде неповною, якщо розглядати її як текст, вийнятий з контексту реальних подій. Тому спробуємо поставити цю декларацію у контекст головних тенденцій ватиканських та московських.

  • 16 Лютий 2016 (19:23)

    Частина І

    Гаванську декларацію, яку підписали Папа Франциск і патріарх Кіріл, не раз назвали  історичною. І небезпідставно. Спроби применшити її значення, як для світової політики, світового католицтва, так і для УГКЦ чи України зокрема, є цілковито безпідставними і виглядають, радше, спробою зберегти лице у невдалій грі.

    Текст декларації та його автори

  • 8 Лютий 2016 (00:55)

    Нещодавно, 5 лютого, Синод єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ виступив зі Зверненням до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України. Владики УГКЦ чітко окреслили основні проблеми, від яких потерпає українське суспільство:

  • 1 Лютий 2016 (21:37)

    Минулий тиждень на наших теренах відзначився черговими припадками антиукраїнської та антиуніатської істерики в Московському патріархаті та в політичному керівництві РФ. Здавалося, що приступ антиукраїнської істерики у Московського патріарха Кіріла на зібранні глав Православних церков у швейцарському Шамбезі продиктований виключно страхом Москви, щоб Константинополь не надав автокефалії УПЦ МП або не визнав автокефальною церквою УПЦ КП.

  • 25 Січень 2016 (00:34)

    Популярність, яку осягнула промова відомого українського виконався Святослава Вакарчука на вручені йому президентом Порошенком ордену Свободи, просто неймовірна. До певної міри, це дійсно голос народу, який волає до влади. Фактично, співак зробив те, що мали зробити уже давно духовні, громадські та політичні авторитети нації. Мали, але не зробили. І не слід їм це брати за зле. У ситуації, в якій зараз є Україна, кожне слово людини, яка має суспільний авторитет, може стати іскрою, що здатна запалити вогонь процесів, зупинити які буде неможливо.

  • 18 Січень 2016 (13:16)

    Сильвестрова ніч (з 31-го грудня на 1-ше січня) в Кельні, коли банди мусульманських «біженців» грабували і ґвалтували німкень, стала тим поворотним моментом, який засвідчив, що Стара Європа[1] таки перебуває під прямою загрозою радикального ісламу. Але та ніч також показала й усе лицемірство й непослідовність ліволіберального дискурсу, який став панівним у свідомості не тільки політиків Старої Європи, але й її обивателя.

Сторінки

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць