Єпископ Роберт Баррон заявив, що він «відверто не погоджується» із твердженням з остаточного звіту Синоду про Синодальність про те, що досягнення науки вимагають еволюції морального вчення Церкви про людську сексуальність.

У роздумах, опублікованих цього тижня, єпископ Вайнони-Рочестера, штат Міннесота, сказав, що «тривожно» спостерігати, як члени Єпископської конференції Німеччини вже «використовують мову звіту Синоду, щоб виправдати серйозні переформулювання навчання Церкви про сексуальність».

Баррон особливо заперечив припущення, що «прогрес у нашому науковому розумінні вимагатиме переосмислення нашого вчення про сексуальність, категорії якого, очевидно, недостатні для опису складності людської сексуальності» в підсумковому документі.

Він назвав цю мову «поблажливою до багато сформульованої традиції моральних рефлексій у католицизмі», включаючи теологію тіла, розроблену святим Іваном Павлом ІІ.

«Говорити, що ця багатошарова, філософськи обґрунтована, теологічно щільна система нездатна впоратися з тонкощами людської сексуальності, просто абсурдно», — сказав Баррон.

«Але моя глибша проблема полягає в тому, що ця манера аргументації ґрунтується на категорійній помилці – а саме на тому, що досягнення науки як такої вимагають еволюції морального вчення», — додав він.

«Візьмімо приклад гомосексуалізму. Еволюційна біологія, антропологія та хімія можуть дати нам нове розуміння етіології та фізичного виміру одностатевого потягу, але вони нічого не скажуть нам про те, чи гомосексуальна поведінка є правильною чи неправильною. Цікавість цього питання належить до іншого способу дискурсу».

Неправильне сприйняття «напруги між любов’ю та правдою»

Єпископ також зазначив, що під час дискусій на жовтневій асамблеї синоду була «відчутна напруга між любов’ю та істиною», зокрема навколо питання охоплення ЛГБТ-спільноти.

«Практично всі на Синоді вважали, що до тих, чиє сексуальне життя виходить за межі норми, слід ставитися з любов’ю та повагою, і, знову ж таки, браво синоду за те, що так рішуче було висловлено цю пастирську думку. Але багато учасників Синоду також вважали, що правда морального вчення Церкви щодо сексуальності ніколи не повинна залишатися осторонь», – сказав Баррон.

Він додав, що точніше було б сказати, що може існувати «напруга між гостинністю та правдою», тому що «якщо терміни розуміти правильно, то немає реальної напруги між любов’ю та правдою, оскільки любов — це не почуття, а дія, за допомогою якої один бажає добра іншому».

«Тому ніхто не може по-справжньому любити когось іншого, якщо він не має правдивого уявлення про те, що насправді добре для цієї людини», — сказав він.

Баррон був не єдиним єпископом, який цього тижня звернув увагу на обговорення Синодом про Синодальність стосунків між «любов’ю та правдою». Про це читайте у наступному пості.

За матеріалами catholicnewsagency.com