ІНП припинив слідство у справі замаху на Папу
  • Суб, 10/05/2014 - 19:46

Катовіцький Інститут національної пам’яті припинив слідство, що тривало вісім років, у справі замаху на папу Йоана Павла ІІ у травні 1981 року. В замахові турку Мехметі Алі Аґджі допомагали болгари, а представники комуністичних країн робили багато чого, аби приховати правду про лаштунки справи — ось найважливіші висновки ІНП.

Інформацію про формальне закриття процесу переказала у п’ятницю 9 травня прокурор Ева Кой, начальник слідчого відділу в катовіцькому ІНП, де провадилося слідство. Прокурор Кой уже раніше казала, що рішення припинити слідство буде ухвалене після канонізації папи Йоана Павла ІІ. Підсумковий документ налічує 230 сторінок. Незабаром він повністю буде розміщений на інтернет-сторінці ІНП.

Одним із найсуттєвіших визначень розслідування є оцінка ролі болгарських спецслужб. За даними ІНП, вона була набагато важливіша, ніж це звикли вважати. «Це слідство, на мою думку, дає відповідь на головне питання: брали болгари участь у замахові чи не брали. Сподіваюся, що це слідство певною мірою посприяє очищенню дійсності від фальшу», — сказав прокурор Міхал Сквара, який вів розслідування.

Він зібрав за час слідства 220 томів актів, є також кількадесят томів додатків. Міжнародну юридичну допомогу надано, зокрема, з Німеччини, Болгарії, Туреччини та Італії. Слідство мало багаторівневий і складний характер, вимагало перегляду дуже об’ємного архівного матеріалу, також і під грифом секретності.

Справу досліджували на трьох рівнях. Перший стосувався збройного злочинного вчинку, метою якого було скоєння замаху. Другий стосувався замовника злочину, третій — злочинного угруповання, метою якого було порушення італійського процесу у справі замаху і допровадження до того, щоби правда ніколи не побачила світла денного.

Перший рівень закрито, оскільки болгар, які допомагали Алі Аґджі, переслідувати неможливо (один із них, зрештою, вже покійний). Двоє з них — Желю Васільєв і Тодор Айвазов, які в Італії скористувалися дипломатичним імунітетом, були, на думку слідчих ІНП, функціонерами комуністичної держави, але їх повністю виправдав закордонний суд. Підставою припинення слідства у цьому разі стала т. зв. серйозність законної сили.

«Наша оцінка, виходячи з зібраних матеріалів, інакша. Ми вважаємо, що то вони були виконавцями злочину, що вони входили до злочинного угруповання», — сказав прокурор Сквара. Як він додає, Айвазов контактував з Алі Аґджею ще в Болгарії, коли Аґджа провів там два місяці у липні-серпні 1980 року. Потім він був найважливішою персоною, яка узгоджувала подробиці замаху. Васільєв був менш активний, але переказував Аґджі інформацію.

Інакшим було становище у випадку третього болгарина, Сергєя Антонова, який був відповідачем на римському процесі й також був виправданий. Він не відповідає визначенню функціонера комуністичної держави: як випливає з болгарських документів, він був таємним співпрацівником розвідки. Болгари довгі роки заперечували це.

«Справа Антонова виразно показує, що болгари і представники турецького злочинного світу брали участь у замаху і стояли за ним. Служби СРСР щонайменше підкидали дезінформацію в цьому процесі», — каже прокурор Кой.

Начальник слідчого відділу вказала, що отримані в останній фазі слідства матеріали з Болгарії були найбільшою несподіванкою. Крім них, ІНП користувався численними — і багато разів змінюваними — показаннями Алі Аґджі, матеріалами слідчої комісії обох палат італійського парламенту (т. зв. комісії Мітрохіна) та її підсумковим рапортом, як і протоколами з італійських процесів у цій справі. Отримані зі STASI матеріали поширили знання щодо цілеспрямованої дезінформацій.

Хто стояв за болгарами, ІНП не розповідає: немає доказів, хоча багато що вказує на радянських натхненників. Відомо, що в дезінформацію про лаштунки замаху були включені спецслужби всього європейського комуністичного блоку. У випадку служб Болгарії, НДР і СРСР можна, за переконанням ІНП, говорити про злочин.

«На підставі зібраних матеріалів доказу ми погодилися, що німці у рамках тих дій вдавалися до фальшування документів і безправних погроз задля впливу на італійські судові органи. Болгари підроблювали документи і пускали їх в обіг, представники СРСР підштовхували їх до цього злочину», — сказала прокурор Кой. Махлювання за лаштунками замаху, сказала вона, не належать до розгляду польською юриспруденцією, вони діялися поза теренами Польщі і є злочинами, які не стосуються польських громадян; окрім того, це вже неактуальне за давністю часу.

«Якщо йдеться про діяльність польських спецслужб, то вона полягала виключно в дезінформації, а дезінформація  то не злочин», — вказала прокурор Кой.

Зібрані у ході слідства докази свідчать, що з Алі Аґджею працювали спільники з турецького злочинного світу і функціонери спецслужб Болгарії, які з ними співпрацювали. Також існує підозра, що функціонери цих служб пізніше постаралися вплинути на зміст зізнань Аґджі.

Початок слідства у квітні 2006 року ІНП пояснював тим, що поранений у замаху був поляком, а злочин можна кваліфікувати як т. зв. комуністичний злочин, тобто переслідуваний Інститутом національної пам’яті вчинок функціонера комуністичної держави, що не підлягає задавненню.

13 травня 1981 року на площі св. Петра в папу стріляв турецький терорист Мехмет Алі Аґджа, а натхненниками замаху могли бути радянські спецслужби. Аґджу схопили одразу ж після замаху. В липні 1981 року розпочався судовий процес. Алі Агджу засудили до довічного ув’язнення. 1983 року Йоан Павло ІІ відвідав його у римській в’язниці. У червні 2000 року президент Італії Карло Адзельйо Чампі амністував злочинця. Слідство не з’ясувало тла замаху. Кілька років тому Алі Аґджу випустили з ув’язнення, де він відбував строк за убивство турецького журналіста. Загалом він провів  за ґратами 30 років.

Прострілений пояс папської сутани знаходиться в санктуарії на Ясній Горі. Уже кілька років як його виставили на постійне оглядання поблизу чудотворного образу Матері Божої.

Джерело: CREDO


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць