“Привіт, мене звуть Еней. Я народився у лікарні, тому що мама хотіла переконатися, що все гаразд і бути зі мною якомога довше. Моя мама любить мене, але не може про мене піклуватися”, – такий лист залишили біля новонародженого, знайденого у Великодню неділю в міланській «колисці життя». Цей випадок в Італії викликав дискусію про підтримку вагітних жінок, які перебувають у складній ситуації, пише Vatican News

Професор Нікола Натале, колишній керівник відділу акушерства у лікарні в Лекко, зазначає, що коли він починав працювати у 1970-х роках, відмова від дітей не була рідкістю. Пізніше це явище зменшилося, також через введення закону про аборти. Однак це жодним чином не допомогло жінкам у скрутному становищі, тож проблема залишилася, –  наголошує проф. Натале.

“Безумовно, анонімне народження – це вибір життя, визнання того, що дитина, яку жінка носить у своєму лоні, є живою людською істотою та її першочерговим правом залишається народитися живою. Визнання цієї істини автоматично приводить нас до протистояння з правом дитини на життя, а тут є можливість її залишити. Але про це ніхто не говорить. Швидко роблять аборти. Хочу наголосити, що ми не знаємо, чому жінки роблять аборти – незважаючи на різноманітні спроби, ніколи не було дозволено ретельного, точного та широкого дослідження причин, які призвели до такого рішення. На мою думку, проблема в тому, що ці жінки дуже часто живуть ізольовано. Тому вони не мають середовища, яке б підтримувало їх під час вагітності. Воно з'являється тільки при народженні. Також [абортивний] зкон № 194 наполягає на тому, щоб жінка приймала рішення сама. Отже, тут є конкретний вибір волі у рамках певної суспільної культури, і проблему [самотності] важко помітити. Гінекологи, соціальні працівники та всі ті, хто контактує з вагітною жінкою, повинні усвідомлювати [важливість життя] та рішення визнати [право на] життя”.