«Міланський едикт був початком нової ери не тільки для християнства, а й для всього людства, створюючи вперше в історії два основоположні принципи організації суспільства і політичних спільнот. Ці принципи - свобода віросповідання і світськість держави - повинні залишатися для сьогоднішньої Хорватії непорушними».

Про це нагадав архиєпископ Загреба кардинал Йосип Бозаніч під час урочистої Дітургії в неділю 18 серпня, відправленої в місті Раковіца з нагоди загальнонаціонального святкування 1700-річчя історичного едикту, яким у 313 році імператор Костянтин проголосив свободу християнського культу в Римській імперії. Божественну літургію співслужив також президент Хорватської єпископської конференції і ординарій Задарської архиєпархії монс. Желімір Пуліч.

Безпосереднім приводом для урочистостей стало свято святої Олени, матері імператора Костянтина, яка, - за словами кардинала Бозаніча «є великим прикладом чесноти і християнського милосердя і нагадує нам також про особливу роль жінки в Церкві. Наслідування Костянтина і Олени, - підкреслив архиєпископ Загреба, - в Хорватії досі актуальне і стосується обов'язків католиків захищати свободу віросповідання. Це - завдання в ім'я людини, її гідності, а також справжньої демократії в суспільстві і державі». У цьому сенсі, «громадянські ініціативи, які сприяють конституційному праву батьків вільно приймати рішення щодо виховання і освіти своїх дітей, а також ті, які захищають інститут шлюбу як союзу між чоловіком і жінкою, допомагають лідерам держави і суспільству робити конкретні кроки для застосування права і Загальної декларації прав людини, відповідно до традицій хорватського народу». «Все це, - сказав на закінчення кардинал Йосип Бозаніч, - служить інтересам народу і демократії в Хорватії».

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va