Вислужений Краківський Митрополит, згадуючи 45-ту річницю обрання кардинала Войтили на папський престол, що припадає на 16 жовтня, вказує на те, що навіть сьогодні Іван Павло ІІ несе світові мир і надію. «Він досі говорить. Вистачить приїхати у Ватикан до собору Святого Петра і побачити людей, занурених у молитву біля його гробу. Вистачить зайти в папський санктуарій у Кракові, до храмів у Вадовіцах чи Кальварії, чи в усі місця, де залишились його сліди. Люди досі слухають його і бажають шукати його духовної підтримки», – сказав кардинал Дзівіш.

«Багато хто намагається замовчувати або фальсифікувати факти»

На запитання, що сказав би Папа-поляк сучасному світу, кардинал Дзівіш відповів, що кризи, з якими ми сьогодні боремося, сумніви у цінностях, які раніше здавалися священними та недоторканними, поглиблення розколів та соціального розбрату – все це наповнило б його серце болем. «Святіший Отець бачив і пережив багато зла, бачив наслідки воєн і тоталітаризму, страждав разом із найслабшими, був захисником і голосом тих, у кого цей голос забрали, а в часи негараздів завжди намагався нести людям надію. Він був свідком любові Христа і сили Євангелія, незмінного, незважаючи на мінливість світу, і я думаю, що сьогодні його заклик: ”Не бійтеся відкрити двері Христу”, – пролунав би з новою, потужною силою», – додав кардинал Дзівіш.

На думку секретаря Івана Павла ІІ, чим більше минає часу, «тим більше сяє позачасова мудрість його спадщини і тим виразніше ми бачимо, скільки натхнення з неї випливає». «Це стосується навіть, а може й особливо, тих питань, за які різні кола намагаються сьогодні критикувати Святішого Отця, як-от питання захисту неповнолітніх у Церкві. Багато хто намагається замовчувати або фальсифікувати той факт, що саме Іван Павло ІІ розпочав нелегкий процес очищення Церкви від злочинів, жертвами яких є невинні діти. Цей процес продовжують його наступники, але саме Папа-поляк був першим, хто чітко і рішуче виступив проти применшення чи замовчування цих болючих питань», – зазначив він.

Кардинал Дзівіш також підкреслив, що Іван Павло ІІ, як великий апостол Божого Милосердя, заклав богословські та екзистенціальні основи для шляху, яким сьогодні веде Церкву Папа Франциск – «шляху милосердя, співчуття до людської біди, єдиними ліками на яку є безмежна любов Бога». Кардинал Дзівіш також згадав поточний Синод про синодальність. «Думаю, без перебільшення можна сказати, що його коріння лежить у далекоглядному баченні Папи-поляка, який бачив і цінував роль мирян у Церкві, був відкритий до діалогу з різними середовищами, не завжди прихильними до християнства, і уважно слухав те, що говорив світ Церкві», – пояснив він.

«Кароль Войтила може надихати і захоплювати»

Вислужений Краківський Митрополит відзначив, що вчення Івана Павла ІІ та його спосіб життя все ще можуть бути натхненними для молоді. «Я не сумніваюся у цьому, і цю віру підтверджують долі кількох поколінь молодих людей, яких Іван Павло ІІ привів до Ісуса. Мільйони людей й досі збираються на Світових днях молоді, заперечуючи тезу про занепад Церкви та байдужість молоді до питань віри. Молоді люди можуть знаходити дороговкази для життя у вченні Івана Павла ІІ, а також надихатися його життям, особливо його юнацькими роками, які були сповнені запалом, характерним для молодості, радістю життя, різноманітними інтересами, бажанням інтелектуального та духовного розвитку, вмінням насолоджуватися дружбою та красою природи, спортом, поезією», – сказав кардинал Дзівіш. Він також зазначив, що для Кароля Войтили роки його молодості були важкими, позначеними драмою війни, але все ж, він прожив їх прекрасно, показавши, що варто боротися за найбільші ідеали та бути їм вірним. «Для молоді – незалежно від місця та часу, де вони живуть – це захоплюючий приклад, який варто наслідувати. Проблема не в тому, чи може Папа надихнути їх, а в тому, як їм передається краса його життя, якою мовою з ними говорять про нього, чи це та мова, яка звертається до чутливості сучасної молоді та чи є вона для них зрозумілою», – підкреслив багаторічний сектетар Івана Павла ІІ.

Кардинал Дзівіш на конклаві

Повертаючись до дня 16 жовтня 1978 р., кардинал Дзівіш згадує, що невдовзі після обрання на папський престол, Іван Павло ІІ захотів його бачити. «Коли з'явився білий дим, моє серце затремтіло від сильного передчуття. А коли з балкону базиліки Петра, я почув ім'я «Carolum», я все зрозумів. З того моменту минуло 45 років, за які відбулося багато чого, але ця мить назавжди закарбувалася в моєму серці. Я був гордий і щасливий», – каже він.

Кардинал Дзівіш додає, що його знайшли серед тисяч людей на площі Святого Петра і провели на конклав, до трапезної, де вечеряли кардинали та Святіший Отець. «Державний Секретар Святого Престолу кардинал Жан-Марі Війо провів мене до Папи. Він підвівся і тепло мене привітав. Заспокоїв емоції, які мене переповнювали», – згадує він.