З нагоди другої річниці початку російського повномасштабного вторгнення в Україну, в яку він вперше приїхав уже на початку березня 2022 року, кардинал-елемозинарій ділиться думками про важливість молитви і наголошуючи на солідарності з народом, який носить рани війни.

«Господи, смиренно благаю Тебе про чудо миру. Ти, Всемогутній, знаєш, що ми потребуємо миру, миру, який лише Ти можеш дати. Дай тим, хто йому сприяє, витривалості в доброму, а тим, хто йому перешкоджає, знайти зцілення, примиритися з Тобою і зі своїми братами та сестрами, відвертаючись від зла, бо кожна війна – це завжди поразка».

Такою молитвою кардинал Конрад Краєвський, Префект Дикастерії служіння милосердя, завершує своє свідчення, залишене для ватиканських медіа з нагоди другої річниці від початку повномасштабної російської війни проти України.

«Два роки я почуваюся українцем і страждаю разом з ними», – розповідає Апостольський елемозинарій, зазначивши, що вже два роки носить на одязі значок з українським прапором та кожного дня, коли служить Святу Месу, зупиняється на мить після молитви «Отче наш», додаючи: «Визволи нас, Господи, від усіх лих і даруй мир нашим дням». Він додає, що молиться також за лідерів держав і за їхніх радників, щоб задля порятунку людських життів вони знайшли спосіб сісти за стіл переговорів.

Папський розподілювач милостині згадує про те, що «сім разів від імені Святішого Отця побував в Україні та бачив те, що ніколи не повинно би статися». «Війна, здається, розпочата через почуття реваншу проти народу, який має право жити в мирі», – зазначає він, додаючи, що «протягом цих двох років також побачив велику солідарність, яка сягає неймовірних розмахів».

«Я зустрічав багато людей доброї волі, які присвячують свій час, свої ресурси, щоб допомогти своїм ближнім, а саме мільйонам біженців, які були змушені покинути свої домівки через війну, маючи при собі лише поліетиленовий пакет. Багато людей доброї волі досі приймають українських біженців у своїх домівках. Це друге обличчя цієї проклятої війни, обличчя, яке вселяє надію», – пише кардинал Краєвський, складаючи подяку Богові за те, що лише з Риму, «завдяки підтримці багатьох людей», вдалося відправити понад 240 вантажівок гуманітарної допомоги, а в річницю вторгнення від собору Святої Софії відправиться черговий вантаж від імені Святішого Отця з допомогою для українців, «допомогою для людей, які виснажені війною, але не втрачають надію та вірять, що мир досі є можливим». «Ми повинні підтримати їх молитвою, яка для віруючих може перемістити гори, не кажучи вже про те, щоб зупинити цю безглузду війну», – додає він.

«Це правда, що кожна війна – це поразка», – зазначає Апостольський елемозинарій, погоджуючись із тим, що каже Папа Франциск, який, за його словами, є тим рідкісним голосом, який говорить про мир, у той час, коли всі навколо говорять про переозброєння, повторюючи немов мантру, відоме прислів’я: «хочеш миру, готуйся до війни». У цьому контексті Префект Дикастерії служіння милосердя заохочує замислитися над тим, «коли мир панує у моєму серці, коли можу стати людиною, здатною сіяти мир».

«Особисто я наповнююся миром, коли відчуваю милосердя. Коли після сповіді мені відпускають мої гріхи і коли я починаю прощати. В цей момент я наповнююся миром, миром, який приходить не від світу, а безпосередньо від Бога. В цей момент я починаю бути Його живим образом. Милосердя – це друге ім'я Бога, перше – Любов. Найважливіша заповідь закликає нас любити Бога і ближнього. Мир – це не просто припинення вогню, перемир'я, а зодягнутися в милосердя, тобто прощати і просити прощення. Треба ставити на перше місце Бога, на друге – ближнього, на третє – себе, всі – переді мною, всі – важливіші за мене, їхнє життя важливіше за моє. Той, хто ставить Бога на перше місце, Бога, Який любить життя, кожне людське життя, будує мир», – підсумовує свої роздуми кардинал Конрад Краєвський.