«Києво-галицька вісь української реальності стала визначальною для цивілізаційного вибору нашого народу», — Глава УГКЦ
  • Суб, 04/02/2023 - 17:30

Галич без Києва не міг самотужки протистояти викликам, які надходили до нас із Заходу, а ізольований Київ не мав сили протидіяти поневолювачам зі Сходу. Києво-галицька вісь української реальності стала визначальною для цивілізаційного вибору нашого народу, формування його національної самосвідомості, для суспільного та державного будівництва. Про це пише Блаженніший Святослав у посланні «Давній Галич — віковічний свідок української надії».

У документі Глава Церкви наголошує, що давній Галич не тільки плекав єдність із Новим Єрусалимом — Києвом, і Другим Римом — Константинополем, а й був відкритим до відносин із Римом Першим. І саме єпископ Рима виступив із закликом надати допомогу нашому народові тоді, коли знищений монгольськими загарбниками Київ і поруйнована Ордою Русь потребували підтримки західних сусідів.

«Галичу зі Львовом і Перемишлем у єдності з Римом судилося рятувати українську культурно-релігійну традицію від русифікації після незаконного підпорядкування Київської православної митрополії Московському патріархатові (1686) та насильницької ліквідації церковної унії в Російській імперії (1839, 1875), — зазначає автор послання і додає: — А „галицькі будителі“ — греко-католицькі діячі „Руської трійці“ — черпали наснагу у творах Тараса Шевченка, інших наддніпрянців і проголошували ідею єдності українського народу, незважаючи на тодішні конфесійні межі й державні кордони».

Києво-галицька вісь і цивілізаційний вибір українського народу мали особливе значення для історії та місії Української Греко-Католицької Церкви — Київської Церкви в повному єднанні з єпископом Рима, Церкви, що зберігає тяглість духовного життя із княжих часів.

Праведний митрополит Андрей Шептицький ініціював і підтримував археологічні дослідження давнього Галича, які увінчалися віднайденням 1936 року фундаментів прадавнього Успенського собору та 1937 року поховання його будівничого — князя Ярослава Осьмомисла. «Ці знахідки для українського суспільства були рівнозначними віднайденню глибинного коріння нашого народу й утвердженням його права на власну державу», — зазначає Блаженніший Святослав.

Він також звертає увагу, що Предстоятель УГКЦ зберігає титул Верховного Архиєпископа-Патріарха Києво-Галицького.

Глава УГКЦ зазначає, що пам’ять про києво-галицьку вісь нашої національної та церковної самобутності живить надію на здійснення довіреної нам місії у християнському світі — зводити мости єднання поміж Церквами-сестрами, дітьми однієї віри, спадкоємцями тієї самої благодаті Божої.

Історія давнього Галича — це 1125 років невтомного воскресіння. Переживши не одну війну, Галич підіймався з кожної руїни і завжди залишався українським і християнським. «У ній [історії Галича] розкривається досвід довіри до визначеної Божою волею історичної місії українського народу — свідчити перед світом про незламність християнської віри та відкритої в ній надії», — пише Глава УГКЦ.

Навіть у найтемніші миті грізних викликів, стверджує Предстоятель, українське серце тут завжди відчувало, що «Бог посеред міста, воно не похитнеться…».

«Протягом свого існування княже місто на Дністрових пагорбах залишалося свідком відданого і жертовного служіння нашої Церкви, місцем єднання, живим відлунням Божої Премудрості, що замешкала на нашій землі. Ця києво-галицька вісь виявила себе життєдайною на наступних етапах розвитку українського народу та нашої Церкви. Спираючись на неї, ми сповнюємося надією на неминучість перемоги Правди та Добра», — йдеться у посланні.

У час війни теперішньої росії проти України давній Галич постає вірним свідком незламності українського духу, виплеканого у благодатній купелі київського благочестя. Його історичний досвід вселяє в українців надію на переможну силу Божої правди. «Осягнути цей скарб, долучитися до нього разом зі спадкоємицею давньої Києво-Галицької митрополії, Українською Греко-Католицькою Церквою, заохочує кожного українця ювілей княжого міста, який відзначаємо протягом 2023 року, котрий крізь усі криваві жертви веде нас до неминучої перемоги», — додає на завершення послання Блаженніший Святослав.

Департамент інформації УГКЦ