- Срд, 02/08/2023 - 16:40
В Україні буде напрацьовано словник "небажаної" лексики та критерії до інформації, яка є неприпустимою для поширення в медіа, — голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк.
На запитання щодо критеріїв інформації, яка може ображати почуття та є неприпустимою для поширення в ефірі, робота над якими була анонсована раніше, голова Нацради Герасим’юк заявила, що йдеться не лише про почуття вірян, а й про так звані чутливі спільноти - етнічні, національні, ЛГБТІК, спільноти людей з інвалідністю, ветеранські та інші.
Після роману Орвелла «1984» всі вважали, що потрібно готуватися та не допустити появи нового тоталітаризму.
В результаті тоталітаризм не з’явився - з’явилися Сорос зі своїми експериментами над людьми, Цукерберг зі своєю інтернет-цензурою, біснуваті меншини з ЛГБТ, п'ятихвилинки ненависті та «новомова».
Щодо «новомови» (Newspeak).
Термін того ж самого Джорджа Орвелла.
«Новомова» мала унеможливити будь-які відхилення від політичної лінії Партії. Це досягалося тим, що поняття «новомови» мали тільки максимально допустимий діапазон слів.
Метою ж «новомови» було звуження меж людського мислення, для чого словниковий запас мови зводився до мінімуму. Якщо без слова можна було обійтися, його не мало бути в словнику «ново мови».
(Більш детально про базові принципи побудови мови можна прочитати в есе «Про новомову», який Орвелл включив в роман «1984» як додаток).
То я до чого.
Все це є наслідком ліберальної ідеології, яка виступає за багаторівневе звільнення людини від будь-яких обмежень. Сьогодні він продовжує «звільняти» індивіда від всіх залишків «колективності», які ще збереглися в ньому за інерцією.
Лібералізм, за своєю логікою, надає можливість кожному створити свою власну мову, на якій можна буде безперешкодно висловлювати будь-які стани й відтінки почуттів. Оскільки, за його логікою, користуючись класичною мовою людина оперує чиєюсь, а не своєю власною. А це вже «тоталітаризм».
І ця «мовна» пліснява вже цвіте вже на повну силу.
- Скільки я показую пальців, Вінстоне?
- Чотири.
- А якщо партія каже, що їх не чотири, а п'ять, - тоді скільки?
Орвелл 1984