Міжнародна конференція про історію хорватського глаголицтва
  • Суб, 28/09/2013 - 16:19

27 вересня цього року в Загребі розпочала роботу міжнародна наукова конференція «Глаголична традиція францисканців у європейському контексті». Ціль конференції краще висвітлити місце хорватського глаголицтва в контексті європейської історії та культури.

Організаторами конференції виступили Провінція францисканців-глаголичників, Хорватський католицький університет, Філософський факультет Загребського Університету, Філософський факультет Сплітського університету, Інститут історії мистецтва та Старослов’янський Інститут.

Учасники конференції відзначили величезний вплив, який глаголиця здійснила на формування хорватської культури, але також і на ширший контекст Середньої Європи та Балкан, оскільки саме глаголиця показала можливість використання народної мови, як в літературі так і в Богослужіннях. Як зазначали дослідники, глаголиця та глаголичні тексти мали вплив на формування культури від Атлантичного океану (Реймське Євангеліє має у собі додатки глаголичних текстів) до Московських просторів.

Саме існування хорватського гаголицтва стало одним з вирішальних аргументів для запровадження народних мов у Богослужіння Католицької Церквою.

Феномен хорватської глаголиці та її використання у богослужінні Римського обряду є повністю унікальним явищем. З часів Кирила і Методія у Хорватії існували парафії, де Римська Літургія вершилася на старохорватській мові, а Місали були друковані глаголицею. Цей феномен отримав назву хорватське глаголицтво. З найраніших часів, аж до ХVІ століття більшість хорватських документів, не тільки церковних, але і світських, а також приватні листи були писані саме глаголицею і старохорватською мовою. З  ХVІ століття розпочинається використання живої мови і це призводить до поступового відмирання глаголиці у світському житті. У церковних відправах глаголиця зберігалася аж до літургійної реформи ІІ Ватиканського собору, зараз її плекає тільки провінція францисканців-глаголичників. Найстарішим збереженим документом написаним глаголицею є так звані «київські листки» - уривки Римського Требника на старохорватській мові з Х століття, які зберігаються в Києві.

За матеріалами ika.hr