Неділя 19-та по Зісланню Святого Духа. Біблійний коментар
  • Птн, 01/11/2013 - 17:47

Євангеліє від Луки 6,31-16

31І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само. 32Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять. 33І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять. 34І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга? Адже й грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне. 35Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніть їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних. 36Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.

1.Самостійна праця

1.1. Прочитати уривок Лк. 6:31–36.

1.2. Прочитати Мт. 5:43–48.

1.3. Зробити аналіз:

  • звернути увагу на побудову речень;
  • звернути увагу на займенники (ви, вас — друга особа множини; їм, їх — третя особа множини);
  • знайти слова:  коли (вводиться умова); таж бо, та й, адже, (підсумовуючі) ;
  • переписати текст так, щоб вищезгадані слова розпочинали рядок;
  • знайти ключові слова (слова, що повторюються, синоніми);
  • зобразити структуру.

1.4. Контекст – Лк. 6:12–7:1:

– прочитати, проаналізувати зв’язок із уривком.

2. Тлумачення

2.1. Повідомлення із контексту

Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніть їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого,” — каже Ісус до своїх учнів та до тих, хто його слухає; каже робити це, незважаючи на те, як поводяться люди, з якими доводиться жити разом.

На горі, після довготривалої молитви, Ісус вибирає з-поміж своїх учнів дванадцятьох і називає їх апостолами (від грецького слова avpo,stoloj [апостолос]), тобто посланцями. У Старому Завіті події, безпосередньо пов’язані з Богом, часто відбуваються на горі: на ній моляться, приносять жертви; на горі, після ночі, проведеної в молитві, Ісус вибирає тих, на чиї плечі буде покладено ношу проповідництва.

І ось тепер Ісус сходить на рівне місце, де знаходиться величезна кількість народу. Люди ці складають дві групи:

1 – “велика сила його учнів”;

2 – “людей вельми багато, що прийшли послухати його й оздоровитись”; це люди:

  • з Юдеї та з Єрусалиму
  • з побережжя Тиру та з Сидону.

Тир та Сидон — два не єврейські, а фінікійські міста. Люди, що прийшли послухати навчання Ісуса, символізують усе людство: одні – з вибраного народу, інші — з поган. Євангелист дає зрозуміти читачеві місійне завдання, що стоїть перед Ісусом разом із Церквою — навчити та оздоровити всіх людей незалежно від їх віросповідування.

Першу частину повчань – блаженства – Ісус промовляє, дивлячись, на своїх учнів (Лк. 6:20–26), тобто тих, які вже деякий час навчаються в нього, а тоді звертається до всіх, що прийшли послухати його науку, а отже, — виявили бажання бути його учнями.

Словами «вам, що слухаєте, кажу» Ісус немов би продовжує блаженства із першої частини повчань. Так: блаженні вбогі, голодні, ті, що плачете, ті, кого ненавидітимуть люди заради Сина Чоловічого, але також блаженні й ті, хто слухає Боже слово і його зберігає (Лк. 11:28). Вам, що слухаєте, кажулюбіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого. У такий спосіб Господь, розвиваючи тему блаженств, дає певні правила, якими мають керуватися його учні, і тоді велика буде ваша нагорода.

 

2.2. Читання уривку

Розглядуваний уривок можна зобразити схематично:

31І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.

 

 

32Коли

ви любите тих, що вас люблять,

 

 

 

яка вам заслуга?

  Таж бо й

грішники люблять тих, що їх люблять.

 

33І коли

(ви) чините добро тим, що вам чинять,

 

 

 

яка вам заслуга?

  Та й

грішники те саме чинять.

 

34І коли

ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти,

 

 

 

яка вам заслуга?

Адже і

грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.

 

 

35Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте,

не чекаючи назад нічого,

 

 

а велика буде ваша нагорода,

й будете Всевишнього синами,

 

бо він благий для злих і невдячних.

 

 

36(ви) Будьте милосердні, як і Отець ваш небесний (є) милосердний.

 

           

 

31І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.

Цей вислів — правило-мінімум, що дає Ісус для співжиття людей.

Кожна людина, живучи в суспільстві, в якому існують певні  правила, певна думка про те, як необхідно чинити в тій чи іншій ситуації, розуміє, що через свої слова та вчинки вона, свідомо чи ні, спричиняється до формування певного способу думання. У суспільстві, де помста, ошукування та брехня формують світогляд, Ісус пропонує кожному заглибися в себе і будувати справедливі стосунки. Адже жодна людина не бажає відчути на собі негативні дії, погане ставлення до себе.

32Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять.

Ісус звертається до всіх, хто його слухає. Він промовляє в такий спосіб, щоб слухачі взяли активну участь у науці, щоб спробували відповісти на поставлені запитання і цим визначили своє ставлення до світу. Світ живе за своїми  законами. Але той, хто прийшов слухати Ісуса, не може після навчання залишитися таким, яким він був до зустрічі. Кожен у натовпі потенційно відрізняється від грішників, хоча практично грішний. Ісус дає зрозуміти це. Ви любите, але цього ще замало, щоб відділитися від грішників, бо й вони люблять. Любов тих, хто слухає Ісуса, повинна бути дещо іншою.

33І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять.

Цей вірш дуже подібний до попереднього, відмінний лише вияв людської активності. Тут виступає на перший план дієслово чинити. Ісус продовжує ламати уявлення, які існували до того часу про грішників та праведників. Ви чините добро тим, хто вам чинить добро? Дуже добре! Але це ще не аргумент, щоб відділитися від когорти грішників, бо й вони так роблять.

34І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга? Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.

Три рази повторено одне і те ж питання: яка вам заслуга? І таким чином слухачі стають перед проблемою відповіді: у чому ж суть життєвої діяльності людини, у чому суть стосунків між людьми, що ж різнить мене від грішника, коли я люблю, чиню добро, позичаю тоді, коли мене про це просять?

Тричі Ісус вживає однакову структуру побудови речень для підсилення поставленого питання: ви відносите себе до грішників чи до праведників? Якщо до праведників, то яка риса різнить вас і грішників?

35Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних.

Тепер до тих, хто хоче відрізнятися від грішників, Ісус вживає ті ж три дієслова, що й раніше, але в наказовому способі.

Ви прийшли послухати моєї науки? Ви хочете поступати, як це роблять праведники? Ось вам програма для виконання: любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого. Незважаючи ні на що, несіть у світ любов та добро. За таку поведінку отримаєте велику винагороду і можливість стати його синами Божими. Через любов, добро, прощення боргів впроваджується мир між людьми, а миротворці синами Божими стають (Мт. 5:9).

36Будьте милосердні, як і Отець ваш небесний милосердний.

Легше обрати такий напрям руху в житті, який збігається із загальним потоком: відділитися, бути якнайдалі від тих, хто нам не подобається, від своїх ворогів. Христос же закликає тих, які слухають, бути подібними до Отця Небесного, який милосердно ставиться до всіх людей без винятку. Поки ми не розпочали жити так, як закликає Христос, і ми належимо до грішників, які потребують милосердя Божого, тобто потребують прощення.

3. Матеріал для допоміжного читання: Мт. 7:12; 22:39; 5:42,46,48; Гл. 5:14; 2Кр. 8:9; Еф. 5:1–2; Як. 2:8–16; 1Пт. 1:13–16; Втор. 15:7–11; Лев. 25:35–37; Прип. 19:17.

 

o. Євген Станішевський


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць